Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого суддів: Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В., Умнової О.В., Фаловської І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "СТО "Піт-Сервіс", третя особа: страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування матеріальної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти, набуті без достатньої правової підстави у розмірі 23 464,35 грн.

Позов мотивовано тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 1 вересня 2013 року страхове товариство з додатковою відповідальністю "Гарантія" (далі СТзДВ "Гарантія", страхова компанія) в рамках виплати страхового відшкодування перерахувало кошти у розмірі 21 492,16 грн на рахунок відповідача товариству з обмеженою відповідальністю "СТО "Піт-Сервіс" (далі ТОВ "СТО "Піт-Сервіс") для виконання відновлюваного ремонту. Відповідач протягом тривалого часу ремонтних робіт не виконував, кошти не повернув, мотивуючи це тим що зросла вартість матеріалів та комплектуючих частин. Позивач вважає, що вказані кошти відповідач зобов'язаний повернути з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України, з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 січня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "СТО "Піт-Сервіс" на користь ОСОБА_6 кошти у розмірі 21492,16 грн. В іншій частині вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року рішення районного суду скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов виходив з того, що кошти страховою компанією були перераховані на рахунок відповідача, проте відновлювальний ремонт автомобіля проведений не був з надуманих причин, кошти позивачу не повернуті. Вказані обставини є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 21 492,16 грн на підставі ст. 1212 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що відповідно до ст. 28 Закону України "Про страхування" не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі. Позивачем не надано доказів передачі автомобіля відповідачу для проведення його ремонту, відсутні докази звернення страхової компанії до відповідача про повернення перерахованих коштів, крім того, зазначена сума грошових коштів була перерахована страховою компанією у безготівковій формі, а тому їх повернення готівкою не допускається.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 вересня 2013 року мала місце дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля "Опель" д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8

28 жовтня 2013 року ОСОБА_6 надав заяву про страхове відшкодування до страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія".

Листом № 370 від 12 лютого 2014 року СТзДВ "Гарантія" повідомлено, що заява на виплату страхового відшкодування та комплект документів за наслідками випадку (ДТП) від 1 вересня 2013 року та дії Полісу від 24 липня 2013 року розглянуті, вищезазначений випадок визначено страховим та складено страховий, за яким СТзДВ "Гарантія" сплачує страхове відшкодування у розмірі 21 492,16 грн.

У квітні 2013 року СДзДВ "Гарантія", відповідно до заяви про страхове відшкодування позивача сплатило кошти, шляхом перерахування на рахунок ТОВ "СТО "Піт - Сервіс" у розмірі 21 492,16 грн.

10 червня 2014 року позивач направив претензію до відповідача з проханням повернути готівкою кошти у розмірі 21 492,16 грн, перераховані страховою компанією СТзДВ "Гарантія" для проведення ремонтних робіт пошкодженого автомобіля "Опель", д.н. НОМЕР_1., що належить ОСОБА_6

Відповідач ремонт автомобіля не провів, перераховані страховою компанією кошти не повернув.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача отриманих за ремонт автомобіля позивача коштів суд апеляційної інстанції послався на положення ст. 28 Закону України "Про страхування", відповідно до яких не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про страхування", не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено в безготівковій формі, за умови дострокового припинення договору страхування.

Встановивши, що страхова сума у розмірі 21 492,16 грн була перерахована страховою компанією за заявою позивача на рахунок ТОВ "СТО "Піт-Сервіс", яке в свою чергу не провело відновлювального ремонту автомобіля, суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України саме як власник коштів - вже фактично виплаченого страхового відшкодування, не мотивував своїх висновків щодо застосування до спірних правовідносин положень ст. 28 Закону України "Про страхування" з урахуванням того, що ТОВ "СТО "Піт-Сервіс" не є ні страховиком, ні страхувальником у спірних правовідносинах. Не перевірив чи наступило дострокове припинення договору страхування, як умови, за якої не допускається повернення коштів готівкою.

Посилаючись на відсутність підстав для повернення коштів позивачу з тих мотивів, що ці кошти були перераховані відповідачу у безготівковій формі, апеляційний суд не перевірив підстав заявленого позову та доводів позивача щодо порушення його прав, та не встановив чи підлягають вони судовому захисту обраним останнім способом, не мотивував своїх висновків щодо відсутності підстав для стягнення цих коштів на користь позивача за правилами ст. 1212 ЦК України.

За загальними положеннями ЦПК України (1618-15) рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Разом з тим, переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, не визначився з характером спірних правовідносин, підставами заявленого позову та нормою закону, яка підлягає застосуванню.

За таких обставин, ухвалене ним рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 338 ЦПК України його слід скасувати з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2015 року скасувати.

Справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

ухвала оскарженню не підлягає.