Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,

ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості, звернення стягнення на майно, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 17 вересня 2015 року,

У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 21 вересня 2007 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 400 тис. доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 21 вересня 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_3 передала банку в іпотеку нежиле приміщення - магазин продовольчих товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Також 21 вересня 2007 року на виконання забезпечення кредитного договору між ПАТ "Банк Форум" і ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено окремі договори поруки.

Оскільки відповідачі порушують умови кредитного договору, станом на 1 липня 2014 року за ними утворилася кредитна заборгованість у розмірі 3 517 269 грн 62 коп., тому банк просив позов задовольнити.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2015 року позов задоволено частково. У рахунок стягнення кредитної заборгованості, яка виникла станом на 31 березня 2015 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що складає в загальній сумі 304 766,68 доларів США, що становить 7 159 579 грн 90 коп., з яких:

- прострочена заборгованість з повернення кредитних коштів - 82 119, 73 доларів США, що становить 1 938 201 грн,

- поточна заборгованість з повернення кредитних коштів - 206 657 доларів США, що становить 4 846 392 грн 46 коп.,

- прострочена заборгованість з нарахування процентів - 12 707, 43 доларів США, що становить 298 006 грн 81 коп.,

- поточна заборгованість з нарахування процентів - 3 282, 52 доларів США, що становить 76 979 грн 63 коп.,

- а також в рахунок погашення суми пені - 400 тис грн,

- суми штрафу 5 тис грн,

звернуто стягнення на нежиле приміщення АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі по 1 218 грн з кожного. У решті вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 17 вересня 2015 року рішення районного суду в частині способу звернення стягнення на майно змінено та ухвалено нове рішення, яким встановлено початкову ціну реалізації предмета іпотеки - 556 308 грн. Стягнуто на користь ПАТ "Банк Форум" з ОСОБА_3 3 654 грн судового збору. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення, з урахуванням норм ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про іпотеку" виходив із того, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами установлено, що 21 вересня 2007 року між ОСОБА_3 і ПАТ "Банк Форум" укладено кредитний договір, за яким банк відкривав позичальнику кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 300 тис. доларів США, строком користування до 20 вересня 2017 року, із сплатою 13 % річних.

На забезпечення кредитних зобов'язань між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого є нежиле приміщення - магазин продовольчих товарів, загальною площею 31,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлового примішення, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Савіною Л.П. 15 грудня 2006 року.

Також між ОСОБА_3 і ПАТ "Банк Форум" укладено чотири додаткові угоди, а саме: угодами від 3 квітня 2008 року № 1, № 2 від 14 листопада 2008 року, збільшено ліміт кредитування до 400 тис. доларів США та змінено відсотки за користування кредитом з 15 листопада по 31 грудня 2008 року до 16 % річних та з 1 січня 2009 року - до 13, 75 % річних; угодою від 6 січня 2010 року № 3 внесені зміни до п. 1.3 кредитного договору та встановлені відсотки за користування кредитом, а саме: 13 % річних з 21 вересня 2007 року по 14 листопада 2008 року; 16 % річних з 15 листопада по 31 грудня 2008 року; 13,75 % з 1 січня 2009 року по 5 січня 2010 року; 13 % річних 6 січня 2010 року. Додатковою угодою від 27 вересня 2010 року № 4 змінено редакцію п. 1.1 кредитного договору в частині процентів - 13,5 % річних, ліміту кредитування - 400 тис. доларів США, зазначено, що сплата здійснюється відповідно до графіка, доданого до договору, а п. 2.6 кредитного договору передбачалася сплата процентів та кредиту на рахунок у відділенні "Миколаївська дирекція ПАТ "Банк Форум".

Відповідно до заяв на видачу готівки ОСОБА_3 у період з 21 вересня 2007 року по 3 квітня 2008 року отримала 400 тис. доларів США.

Також 21 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено окремі договори поруки, а 3 квітня 2008 року додаткові угоди № 1, за умовами яких збільшено розмір ліміту кредитних коштів до 400 тис. доларів США. 3 квітня 2008 року між сторонами також укладено додаткові угоди до кредитного договору, за якими сторони внесли зміни до іпотечного договору та змінили початкову вартість предмета іпотеки на 556 308 грн.

Відповідачі взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконують, станом на 31 березня 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 309 217,58 доларів США.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За договорами поруки поручителі поручаються перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення кредитної заборгованості.

Проте апеляційний суд, змінюючи рішення районного суду в частині способу реалізації майна та вказуючи початкову ціну предмета реалізації, яка відповідно до умов іпотечного договору складає 556 308 грн, не звернув уваги на таке.

За змістом ст. 39 Закону України "Про іпотеку" в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

У разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам ч. 6 ст. 38, ст. 39 Закону України "Про іпотеку" і положенням п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 грудня 2015 року у справі № 6-1205цс15, в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

За таких обставин помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про зміну рішення районного суду та встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки у розмірі 556 308 грн.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 17 вересня 2015 року скасувати, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2015 року залишити в силі.

ухвала оскарженню не підлягає.