Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року,

У травні 2015 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 23 січня 2012 року на 254 км автодороги Стрий - Івано- Франківськ - Чернівці - Мамалига у с. Бояни Новоселицького району Чернівецької області з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем "VolkswagenТ4", реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), унаслідок якої автомобілю "Iveco 35.12", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, було заподіяно механічні пошкодження. На час вчинення ДТП відповідачем цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів застрахована не була. На підставі заяви ОСОБА_5 відповідно до платіжного доручення від 12 червня 2012 року МТСБУ здійснило регламентну виплату в розмірі 18 618 грн 78 коп.

У зв'язку з наведеним МТСБУ просило суд стягнути на свою користь з відповідача 18 618 грн 78 коп. відшкодування шкоди в порядку регресу, 2 тис. грн витрат на правову допомогу та 243 грн 60 коп. судового збору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року, позов МТСБУ задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь МТСБУ 18 618 грн 78 коп. та 243 грн 60 коп. судового збору. У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позов, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що ДТП сталася з вини відповідача (ч. 4 ст. 61 ЦПК України). МТСБУ в силу ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснило 12 червня 2012 року регламентну виплату потерпілому у ДТП, а у травні 2015 року, тобто у межах строку позовної давності, звернулося до суду з указаним позовом. У зв'язку з наведеним доводи касаційної скарги про пропуск строку позовної давності є безпідставними і зазначений висновок судів відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-895цс15 від 2 грудня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, в якій аналогічно визначені правовідносини сторін та порядок обчислення позовної давності у разі виплати МТСБУ страхового відшкодування.

Посилання касаційної скарги на те, що розмір відшкодування завищений, безпідставні, так як позивач подав відповідні докази, вони дослідженні та оцінені судом, а відповідач не довів своїх тверджень, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Отже, судові рішення є законними і обґрунтованими й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 25 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.