Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, на заочне рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" (далі - ПрАТ "Азовелектросталь") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 17 грудня 2012 року по 05 лютого 2015 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. Вказував, що при звільненні відповідач нарахував, але не виплатив йому заробітну плату у розмірі 11 384 грн 73 коп., чим порушив його права на оплату праці, які мають бути відновлені.

З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 06 лютого 2015 року по 08 жовтня 2015 року в розмірі 16 869 грн 78 коп., з урахуванням розміру середньої заробітної плати 94 грн 35 коп., оскільки 09 жовтня 2015 року він отримав в касі ПрАТ "Азовелектросталь" суму заборгованості по заробітній платі в розмірі 11 384 грн 73 коп.

Заочним рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "Азовелектросталь" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 4 754 грн 40 коп., з утриманням ПрАТ "Азовелектросталь" з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, обґрунтовано та у відповідності до ст. ст. 116, 117 КЗпП України виходив із того, що позивачу дійсно не були виплачені усі належні при звільненні суми, а тому підлягає відшкодуванню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з дати звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, тобто з 30 червня 2015 року по день фактичного розрахунку.

Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ч. 2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.