Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., ПисаноїТ.О., Юровської Г.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунальної установи "Міська клінічна лікарня № 1" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою комунальної установи "Міська клінічна лікарня № 1" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому посилався на те, що 10 січня 2007 року він був прооперований у комунальній установі "Міська клінічна лікарня № 1" (далі - КУ "Міська клінічна лікарня № 1"). Через декілька годин після першої операції він був прооперований вдруге та 7 березня 2007 року виписаний з лікарні.

У червні 2011 року його було госпіталізовано до Одеської обласної клінічної лікарні зі скаргами на стан здоров'я. 2 та 7 червня 2011 року він був прооперований та під час проведення другої операції у нього було виявлено та вилучено два сторонніх тіла, а саме бинти, які були залишені в його організмі лікарями КУ "Міська клінічна лікарня № 1" під час проведення операції у 2007 році.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 61 245 грн., як суму заробітку, втраченого ним внаслідок зменшення загальної працездатності через лікарську халатність, витрати на придбання лікарських засобів та санаторно-курортного лікування для відновлення стану здоров"я, а також 100 000 грн на відшкодування моральної шоди.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з КУ "Міська клінічна лікарня № 1" на користь ОСОБА_4 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі КУ "Міська клінічна лікарня № 1" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язику з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню і виходячи із засад розумності та справедливості та враховуючи обставини завдання шкоди, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування на користь позивача 30 000 грн. моральної шкоди.

Такий висновок судів відповідає встановленим у справі обставинам та наявним доказам, зокрема висновком експертизи № 411 від 19 квітня 2014 року, яким суди у відповідності до ст. ст. 60, 212, 303, 315 ЦПК України, надали належну оцінку.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу комунальної установи "Міська клінічна лікарня № 1" відхилити, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 жовтня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.