Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
25 січня 2016 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Маляренка А.В., Дем'яносова М.В., Парінової І.К., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Оксани Миколаївни, ОСОБА_6, третя особа - Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання незаконним дій нотаріуса, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила скасувати дії приватного нотаріуса Назарчук О.М., пов'язані із посвідченням 22 липня 2011 року від імені спадкодавця ОСОБА_7, не на спеціальному нотаріальному бланку довіреності на ім`я ОСОБА_6 та скасувати дії приватного нотаріуса Назарчук О.М., пов'язані із видачею ОСОБА_6 14 лютого 2012 року не на спеціальному нотаріальному бланку свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що був посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом Двадцять другої Київської державної нотаріальної контори 06 вересня 1994 року і зареєстрований в реєстрі за № 1у-1863.
На обґрунтування позову зазначила, що після смерті її рідної сестри ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відкрилася спадщина. ОСОБА_6 за заповітом, посвідченим ОСОБА_8 державним нотаріусом Двадцять другої Київської державної нотаріальної контори 06 вересня 1994 року і зареєстрований в реєстрі за № 1у-1863, прийняла спадщину та на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 лютого 2012 року, що видане приватним нотаріусом Назарчук О.М. стала власником спадкового майна.
Вважає, що заповіт, посвідчений ОСОБА_8, державним нотаріусом Двадцять другої Київської державної нотаріальної контори 06 вересня 1994 року і зареєстрований в реєстрі за № 1у-1863 та дублікат цього ж заповіту є недійсними, свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14 лютого 2012 року є не чинним та видане приватним нотаріусом Назарчук О.М. ОСОБА_6 незаконно.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, надав належну оцінку обставинам справи та дійшов обґрунтованого висновку, щодо відмови у задоволені позову, оскільки приватний нотаріус Назарчук О.М. діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Законом України "Про нотаріат" (3425-12)
, Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності дій приватного нотаріуса КМНО Назарчук О.М. по видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачем у передбаченому ст. ст. 10, 60 ЦПК України порядку не надано.
Крім того, суди правильно зазначили, що довіреність, видана від імені ОСОБА_7 на ім'я ОСОБА_6 права ОСОБА_4 не порушує.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 02 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
|
Колегія суддів:
|
А.В.Маляренко
М.В.Дем'яносов
І.К.Парінова
|