6-36687ск15 Про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів - 25.01.2016 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Солонянська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (як орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року,

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - Солонянська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (як орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів.

На обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень, зазначала, що відповідач ухиляється від належного виконання батьківських обов'язків відносно малолітньої доньки, не приймає участі у її вихованні та утриманні, не цікавиться життям, здоров'ям, навчанням дитини, не надає майнової і моральної підтримки, самоусунулась від виховання дитини, малолітня ОСОБА_6 проживає в сім'ї позивача (бабусі), яка постійно турбується про її виховання та утримання. Тому ОСОБА_4 просила позбавити відповідача батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити її опікуном та стягувати на її користь аліменти на дитину у розмірі 1/2 частини від доходу відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно малолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 матір'ю якої вона є. Призначено над малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, опікуном ОСОБА_4 стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 травня 2015 року до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 243 грн 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_5 в дохід держави 487 грн 20 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року в частині позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення судового збору в розмірі 487 грн 2 коп. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна відмовлено. Попереджено ОСОБА_5 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та покладено на Солонянську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області (як орган опіки та піклування) контроль за виконанням ОСОБА_5 батьківських обов'язків. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року та залишити в силі рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2015 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, суд першої інстанції на підставі положень ст. ст. 164, 166 СК України виходив із того, що ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по відношенню до дитини носить систематичний характер, і що позбавлення батьківських прав відповідає інтересам дитини.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає разом з бабусею, перебуває на її утриманні і навчається у 3 класі комунального закладу освіти "Жданівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Солонянської районної ради Дніпропетровської області (а. с. 9, 11, 24, 82), а відповідач разом зі своїм сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстровані, але не проживають за вказаною адресою з 2012 року (а. с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно роз'яснень викладених в п. 15, абз. 2 п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (v0003700-07) , із змінами та доповненнями, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

Відповідно до висновку Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (як органа опіки та піклування), позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно малолітньої дитини - доньки ОСОБА_6, - є недоцільним. При цьому у висновку зазначено, що присутня на засіданні комісії ОСОБА_4 пояснила, що хоче позбавити ОСОБА_5 батьківських прав щоб у подальшому оформити соціальні виплати на утримання онуки (а. с. 84-85).

За таких обставин апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) встановив, що умисне ухиляння від виховання своєї доньки та свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками відповідачем ОСОБА_5, - не відповідає фактичним обставинам справи, а тому дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав та призначення опікуна, оскільки такий висновок узгоджується з наявними в матеріалах справи доказами та ґрунтується на нормах матеріального права.

У іншій частині рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому судом касаційної інстанції не перевіряється.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року, тому що судове рішення законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Солонянська районна державна адміністрація Дніпропетровської області (як орган опіки та піклування), про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів залишити без змін.