Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року,

У квітні 2010 року публічне акціонерне товариств "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, в якому посилалося на те, що відповідно до умов кредитного договору від 12 лютого 2007 року ОСОБА_3 отримала кредитні кошти у розмірі 38 575 доларів США. На забезпечення виконання умов цього договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_4 договір поруки. У результаті неналежного виконання умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку боржник та його поручитель, незважаючи на вимоги, не погасили. Враховуючи викладене, заявник просив видати судовий наказ на стягнення солідарно з боржника та його поручителя заборгованість у розмірі 278 941 грн. 30 коп.

Судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кредитну заборгованість у розмірі 278 941 грн. 80 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 30 грн. та судовий збір у розмірі 850 грн.

25 червня 2010 року відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище наказу суду.

У липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") звернулося до суду із указаною заявою, в якій посилалось на те, що відповідно до договору факторингу від 20 квітня 2015 року набуло право вимоги за кредитним договором, укладеним 12 лютого 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 Враховуючи викладене, заявник просив замінити стягувача, ПАТ "УкрСиббанк", на правонаступника, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", у справі.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року, у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Касаційна скарга підлягає часткового задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що заявник, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", не є стороною виконавчого провадження по виконанню судового наказу, а тому не може звертатися із заявою про зміну сторони у цьому провадженні.

Апеляційний суд погодився із висновком районного суду, зазначивши при цьому також про те, що заявник просив замінити сторону не у виконавчому провадженні, а у справі, розгляд якої вже закінчено, тому вимоги ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" не можуть бути застосовані.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Судами встановлено, що 12 лютого 2007 року ОСОБА_3 уклала із ПАТ "УкрСиббанк" кредитний договір, відповідно до умов якого отримала кредитні кошти у розмірі 38 575 доларів США. На забезпечення виконання умов цього договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_4 договір поруки.

25 червня 2010 року, на виконання наказу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 квітня 2010 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "УкрСиббанк" кредитний кредитну заборгованість у розмірі 278 941 грн. 80 коп., відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

20 квітня 2015 року, тобто після закінчення розгляду спору та відкриття виконавчого провадження, ПАТ "УкрСиббанк" відступило ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" право вимоги за кредитним договором від 12 лютого 2007 року, укладеним між ним, ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_3

Згідно з ч. 1 ст. 378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У зв'язку зі заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

На наведене суди уваги не звернули та дійшли передчасного висновку про те, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" як правонаступник ПАТ "УкрСиббанк" не має права заявляти про заміну сторони виконавчого провадження.

Крім того, посилання апеляційного суду на те, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просило про заміну сторони у справі, а не у виконавчому провадженні, необґрунтовані, оскільки зі змісту заяви безспірно вбачається, що розгляд справи у суді завершено і питання заміни сторони стосується саме виконачого провадження. При цьому з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини судові процедури повинні бути не формальними, а справедливими.

За таких обставин ухвали судів першої та апеляційної інстанцій не можуть вважатись законними та обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 03 вересня 2015 року скасувати, справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

ухвала оскарженню не підлягає.