Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Верховної Ради України про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що представники комітетів Верховної Ради України, порушуючи присягу, не реагують на численні звернення ОСОБА_4 про надання йому медичної допомоги та ліквідації наслідків катувань. Таким чином, просив стягнути з відповідача на свою користь 5 300 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням норм ст. 1167 ЦК України, дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, на підтвердження яких можна дійти висновку про наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням, а також вини відповідача в її заподіянні.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 16 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.