Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7, на рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року,

У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 27 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк") та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 40 тис. доларів США строком користування до 27 червня 2038 року та зі сплатою 11,9 % річних. 25 травня 2012 року ПАТ "Сведбанк" передав право вимоги публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), а 15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, зокрема, за договором від 27 червня 2008 року щодо ОСОБА_4 27 червня 2008 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_6, ОСОБА_5 укладені договори поруки. Відповідачі взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконують, розмір заборгованості становить 638 164 грн 12 коп., яку банк просив стягнути на свою користь.

Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ "Альфа-Банк" 638 164 грн 12 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку, з урахуванням норм ст. ст. 554, 1054 ЦК України, про задоволення позову, оскільки відповідачі взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконують.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7, відхилити.

Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 14 вересня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.