Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

за участю: секретаря Шевчук П.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Боровик Ю.Є.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі №2-а-8232/09 (№2а-1670/8232/09) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2008 № 0003591702/0/3899.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області 20.12.2013 звернулась з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення процесуального строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.03.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 129 Конституції України, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", частини першої статті 86, статей 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено виїзну позапланову перевірку суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 31.03.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підункту7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1082898,00 грн.

За результатами перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 08.08.2008 № 2049/17-305/НОМЕР_1 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2008 0003591702/0/3899, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1624347,00 грн. в тому числі 1082898,00 грн. за основним платежем та 541449,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок податкового органу про протиправне не включення позивачем до податкового зобов'язання виручки, отриманої від експедиторів за реалізовану молочну продукцію. При цьому, податковий орган виходив з того, що згідно під час проведення огляду офісного приміщення позивача працівниками відділу податкової міліції Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції були вилучені оригінали звітів експедиторів, маршрутні листи та інші документи, які свідчать про проведення позивачем господарських операцій, не відображених у податковій звітності.

Відповідно до підпункту 7.2.8. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону

Згідно з підпунктом 7.3.1. п пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість на 1082898,00 грн. ґрунтується та підставі вилучених співробітниками відділу податкової міліції Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції за постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 03.07.2008 документів, що містили інформацію про реалізовану позивачем молочну продукцію.

Так, за висновками відповідача позивачем не включено до складу податкового зобов'язання з податку на додану вартість ПДВ, сплаченого у ціні реалізованої експедиторами (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_4, ОСОБА_28, ОСОБА_5, ОСОБА_29) молочної продукції у 2007 році та І кварталі 2008 року.

Разом з тим, згідно інформації Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості про трудові договори між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та найманими працівниками позивач мав трудові договори лише з такими працівниками як ОСОБА_4 (з 10.07.2006 по 07.11.2008), ОСОБА_6 (з 01.08.2007 по 07.11.2008), ОСОБА_5 (з 01.08.2007 по 07.11.2008), ОСОБА_7 (з 27.05.2008 по 07.11.2008), ОСОБА_8 (з 01.08.2005 по 27.09.2006), при цьому наявні різночитання у прізвищах ("ОСОБА_24", "ОСОБА_11" - в акті перевірки, "ОСОБА_6", "ОСОБА_8" - в інформації центру зайнятості), а також невідповідності в періодах роботи найманих працівників (ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не працювали протягом періоду 2007 року та І кварталу 2008 року.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідачем в акті перевірки висновок про заниження позивачем податку на додану вартість викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій та без посилання на будь-які первинні документи.

Враховуючи, що висновки перевіряючих про заниження податку на додану вартість ґрунтуються лише на переліку звітів експедиторів із зазначенням лише загальної назви (без дати, номеру та інших необхідних реквізитів), які не зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не прийнято такі висновки в якості належного доказу факту порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Крім того, відповідачем не надано суду документи, які вказані в акті перевірки під назвою "маршрутні листи, інші документи" як такі, що містять інформацію на підтвердження дійсного проведення позивачем господарських операцій та отримання коштів (доходу).

До того ж, відповідачем не була встановлена наявність товарно-транспортних накладних чи інших документів первинного бухгалтерського обліку, ведення яких є обов'язковим при здійсненні транспортування товару продавцем до покупця відповідно Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (1955-15) на посвідчення самого факту транспортування товару конкретному адресату та певної кількості (вартості).

Будь-яких підтверджень отримання контрагентами позивача товарів у період та у сумі, зазначених у вилучених звітах експедиторів, відповідачем не надано та під час судового розгляду справи судами не встановлено.

До того, ж постановою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 10.10.2008, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17.11.2008, скасовано постанову слідчого СВ Кременчуцького МУ ГУМВС України в Полтавській області від 11.07.2008 про порушення кримінальної справи за фактом підроблення та використання ОСОБА_3 документа, який посвідчується громадянином-підприємцем (податкової декларації) та звільняє від обов'язків за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 358 Кримінального кодексу України, та постанови заступника начальника СВ ПМ Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 26.08.2008 про порушення кримінальної справи відносно суб'єкта господарської діяльності без створення юридичної особи ОСОБА_3 за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. При цьому, ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 17.11.2008 по справі № 10-328 встановлено факт відсутності ведення ОСОБА_3 подвійної бухгалтерії.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте податковим органом не надано доказів на підтвердження висновків акту перевірки.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, що правові відносини експедиторів з позивачем не доведено, товарно-транспортні документи, які підтверджують надання експедиторських послуг, перевіркою не досліджувалися, суб'єкти господарювання, яким реалізовували товар і які здійснювали оплату товару та їх договірні відносини з позивачем не встановлювалися, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі № 2-а-8232/09 (№ 2а-1670/8232/09) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.