Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., ГвоздикаП.О., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про відшкодування майнової шкоди,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", подану представником Васильєвою Ольгою Олександрівною, на рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 липня 2015 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (далі - ПАТ "Київобленерго") про відшкодування майнової шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником домоволодіння, що складається із житлового будинку загальною площею 89,4 кв. м., двох сараїв загальною площею 51,3 кв. м. та 27,4 кв. м., тимчасової споруди загальною площею 100 кв. м., дерев'яної огорожі довжиною 40 погонних метрів, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 10 квітня 2002 року № 2025.

Домоволодіння позивачки було підключено до електромережі від окремої опори електроподачі, однак 11 червня 2012 року о 13-00 годині в проїзді завширшки приблизно 6 метрів, який розташований між парканом позивача та парканом сусідки ОСОБА_6, що веде до знесеного домоволодіння, до якого також була підведена повітряна електрична мережа, яка розташовувалася над зазначеним проїздом, в районі бетонної опори б/н, до якої у минулому було підключено знесене домоволодіння, а не домоволодіння позивачки, виникла пожежа на площі приблизно 8 кв. м., внаслідок якої було знищено та пошкоджено садибу позивача.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_4 просила стягнути із відповідача спричинені їй збитки в розмірі 248 271 грн та витрати на проведення оцінки зіпсованого нерухомого майна, а всього 256 771 грн.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від

31 березня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "АЕС Київобленерго" на користь ОСОБА_4 завдану майнову шкоду в розмірі 181 726 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 21 липня 2015 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПАТ "Київобленерго" -

Васильєва О.О. просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із доведеності заявлених позовних вимог.

Судами встановлено, що позивач є власником домоволодіння, яке складається із житлового будинку загальною площею 89,4 кв. м., двох сараїв загальною площею 51,3 кв. м. та 27,4 кв. м., тимчасової споруди загальною площею 100 кв. м., дерев'яної огорожі довжиною 40 погонних метрів, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 10 квітня 2002 року № 2025.

Земельна ділянка, на якій розташована садиба ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 виділена їй на праві власності на підставі рішення Карапишівської сільської ради Миронівського району Київської області від 16 травня 2008 року № 149-17-V.

Позивач є споживачем електроенергії на підставі укладеного договору з відповідачем № 200309234.

На підставі акта про пожежу від 11 червня 2012 року в АДРЕСА_1 між парканом гр. ОСОБА_4 та парканом гр. ОСОБА_6, які приблизно знаходяться на відстані 6 метрів одна від одної, сталася пожежа, внаслідок якої було знищено та пошкоджено житловий будинок загальною площею 89,4 кв. м. (літ. А), двох сараїв загальною площею 51,3 кв. м.(літ. Б) та 27,4 кв. м. (літ. В), дерев'яної огорожі довжиною 40 погонних метрів. Орієнтовні прямі збитки становлять 1 505 000 грн, побічні орієнтовні збитки 1 524 545 грн. Ймовірна причина пожежі - коротке замикання електромережі повітряної лінії електропередач.

Діяльність відповідача щодо володіння та обслуговування ліній електричних передач є джерелом підвищеної небезпеки і шкода, заподіяна позивачу внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків з обслуговування вказаних ліній електропередач (невиконання п. п. 5.1.4., 5.1.12, 5.3,10.1-3,11.12 "Інструкції з експлуатації повітряних ліній електропередач напругою до 1 кв. з самоутримними ізольованими проводами") є шкодою завданою джерелом підвищеної небезпеки.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ст. 1187 ЦК України).

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) встановив дійсні обставини справи, а тому дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 липня 2015 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київобленерго", подану представником Васильєвою Ольгою Олександрівною, відхилити.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 31 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 21 липня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про відшкодування майнової шкоди залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.