Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Голяшкіна О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС про накладення адміністративного стягнення,

ОСОБА_2 звернувся з позовом про визнання незаконною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0089/20508/2016 від 10 лютого 2016 року, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у виді 8 500 грн штрафу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що митним органом протиправно, без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прийнято оскаржувану постанову.

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 21 серпня 2015 року на митну територію України через митний пост "Доманове" Волинської митниці ДФС в митному режимі "транзит" ввіз легковий автомобіль марки "OPEL FRONTERA", реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов номер НОМЕР_2, який станом на 17 січня 2016 року не вивіз його за межі території Україна та в інший митний режим не заявив, чим порушив встановлені ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України строки в 10 діб для транзитних перевезень, за що на останнього був складений протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.

Постановою в справі про порушення митних правил № 0089/20508/2016 від 20 лютого 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Не погоджуючись з даною постановою позивач звернувся з позовом до суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Митним кодексом України (4495-17) (далі - МК України (4495-17) ).

Відповідно до частини першої статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно зі статтею 95 МК України строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

До строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Положеннями статті 192 МК України визначено що, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Частиною третьою статті 470 МК України передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрату цих товарів, транспортних засобів, документів чи видачу їх без дозволу органу доходів і зборів, у вигляді накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України (4495-17) , та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 за № 1669/21981 (z1669-12) (далі - Порядок).

Відповідно до визначення у пункті 2 розділу VІІІ Порядку аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Пунктом 3 розділу VІІІ Порядку визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно із пунктом 6 Порядку, разом із заявою подаються, зокрема, документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.

Судами встановлено, що позивач безкоштовно передав автомобіль для воїнів АТО, які використовують його з метою захисту держави Україна від агресії Російської Федерації і вважає дану обставину непереборною силою.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що дана обставина не може вважатись непереборною силою, оскільки автомобіль позивач передав за власної ініціативи, при цьому не виконав вимог ст. 192 Митного кодексу України в частині термінового повідомлення найближчого органу доходів і зборів про обставини події та місцезнаходження транспортного засобу, а тому посилання позивача на дану обставину судами не було взято до уваги.

Отже, позивач в межах строку транзитного перевезення, встановленого для автомобільного транспорту, не здійснив його зворотного вивезення, не задекларував вказаного автомобіля в інший митний режим, до граничного терміну вивезення належним чином не повідомив митний орган, в зоні діяльності якого перебував транспортний засіб, про обставини, що унеможливлюють це вивезення, зокрема не подав заяви з відомостями, що надають можливість ідентифікувати транспортний засіб як такий, що перебував під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили, а також про місцезнаходження транспортного засобу. Обґрунтованих пояснень і доказів на підтвердження обставин, які перешкодили своєчасно повідомити митний орган про дію обставин непереборної сили позивачем також не надано.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає, що приймаючи спірну постанову в справі про порушення митних правил, митниця діяла в межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства, підстав для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.