Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Умнової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року, -

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_5 аліменти на сина ОСОБА_6 в розмірі 1000 грн щомісячно, до закінчення останнім навчання у Вінницькому національному аграрному університеті, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Мотивувала вимоги тим, що син сторін у справі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається на першому курсі агрономічного факультету денної форми навчання Вінницького національного аграрного університету, бюджетна форма навчання. Зазначила, що її коштів не вистачає на утримання сина на належному рівні, для придбання зошитів, посібників, книг, одягу, продуктів харчування тощо, у зв'язку із чим звернулася з вищевказаним позовом до суду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 червня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн щомісячно, до закінчення ОСОБА_6 навчання у Вінницькому національному аграрному університеті, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років, починаючи з 24 березня 2016 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року рішення міського суду скасовано з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Дослідившиматеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідност. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, обґрунтовано скасував рішення місцевого суду та вирішив спір по суті.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1, виданого 07 квітня 1998 року, відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької міської ради Вінницької області, ОСОБА_5 є батьком, а ОСОБА_4 - матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 6)

ОСОБА_6 є студентом першого курсу агрономічного факультету денної державної форми навчання Вінницького національного аграрного університету. Навчається на першому курсі з 01 вересня 2015 року по 31 серпня 2016 року. Термін навчання на ОКР "бакалавр" - 4 роки, згіднодовідки № 261 від 21 березня 2016 року. (а.с. 7)

Відповідно до довідки № 712/Д від 11 березня 2016 року, виданої Міським комунальним підприємством Житлово-експлуатаційною конторою № 15, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, до складу її сім'ї входить, зокрема, син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 8)

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, виданого 04 травня 2011 року, виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.(а.с. 41).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3, виданого 17 липня 2001 року, виконавчим комітетом Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.(а.с. 42).

З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, наданий відділом державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області, вбачається, що заборгованість ОСОБА_5 по сплаті аліментів за період з 01 жовтня 2014 року по 19 березня 2016 року складає 3123,39 грн, при цьому останній протягом вказаного періоду періодично сплачував відповідні платежі в розмірі 1000 грн. (а.с. 43).

Апеляційний суд відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не обґрунтована необхідність стягнення аліментів у зазначеному нею розмірі, а також враховуючи доведеність відповідачем того факту, що його дохід та матеріальне становище не дають йому можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, дійшов

вірного висновку щодо відсутності підстав для стягнення з ОСОБА_5 на користь позивача аліментів на сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення останнім навчання у Вінницькому національному аграрному університеті.

При вирішенні даної справи судом апеляційної інстанції правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 20 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.