Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" про визнання події страховим випадком, стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 20 серпня 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що між ним та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" (далі - ТДВ "СК "Київ Ре") було укладено договір медичного страхування подорожуючих осіб. У період перебування в Ізраїлі сталося три страхових випадки, за два з яких він отримав відповідні відшкодування, а третю - госпіталізацію до лікарні відповідач страховим випадком не визнав та відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Вважаючи такі дії ТДВ "СК "Київ Ре" неправомірними, позивач просив суд визнати останню його госпіталізацію до лікарні страховим випадком та стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 40 702 грн 70 коп. та 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20 серпня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ "СК "Київ Ре" на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в розмірі 40 702 грн 70 коп. У решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТДВ "СК "Київ Ре" просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача страхового відшкодування, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що стаціонарне лікування позивача в період з 25 вересня 2013 року до 28 вересня 2013 року є страховим випадком і відповідає умовам полісу страхування, витрати за який підлягають відшкодуванню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" екстреною медичною допомогою є медична допомога, яка полягає у здійсненні працівниками системи екстреної медичної допомоги відповідно до цього Закону невідкладних організаційних, діагностичних та лікувальних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я.

Саме таку медичну допомогу, пов'язану із загостренням гіпертонічної хвороби позивача, що становить загрозу для його життя і здоров'я, йому було надано в лікарні.

Доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, а порушення норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Посилання в касаційній скарзі на те, що страхувальник у порушення п. 8.2 полісу страхування не вжив заходів щодо запобігання та зменшення збитків внаслідок настання надзвичайних подій, чим по суті страховик погоджується з тим, що мав місце саме страховий випадок, є безпідставним, а рішення суду на цьому не може ґрунтуватись (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" відхилити.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 20 серпня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.