2а-9057/12/2670 Про скасування державної реєстрації Управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів права власності громадянки на земельну ділянку - 17.04.2013 Прийняття

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Бодюку В.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_5 на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до Державного агентства земельних ресурсів України (далі Держземагентство або відповідач), Державного комітету України із земельних ресурсів (далі Держкомзем) про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, з урахуванням зміни позовних вимог просив суд зобов'язати Державний комітет України із земельних ресурсів та Державне агентство земельних ресурсів України скасувати державну реєстрацію Управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Харкові права власності громадянки ОСОБА_6 на земельну ділянку у АДРЕСА_1.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 13 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовив.

02 січня 2013 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 30 січня 2013 року у задоволенні заяви відмовив.

В апеляційних скаргах про скасування рішень апелянт посилається на те, що державна реєстрація Управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів України у м. Харкові права власності на земельну ділянку площею 685,0 у АДРЕСА_1 ОСОБА_6 є незаконною, оскільки воно в той час не мало повноважень на здійснення державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням сесії Харківської міської ради від 06.04.2011р. №231/11 ОСОБА_6 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 685,0 по АДРЕСА_1 та рішенням сесії Харківської міської ради від 18.05.2011 року їй передано в приватну власність вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.115).

Управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Харкові зареєстровано право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та 14 липня 2011 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.215).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутні повноваження щодо скасування державної реєстрації права власності громадянки ОСОБА_6 на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Постановою Кабінету Міністрів України № 69 від 31.01.2007 року (69-2007-п) Державний комітет України по земельних ресурсах реорганізовано шляхом перетворення в Державне агентство земельних ресурсів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України № 455/2011 від 08 квітня 2011 року (455/2011) , Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

На час виникнення спірних правовідносин державна реєстрація земельних ділянок та державна реєстрація права власності на земельні ділянки здійснювалася територіальними органами Держкомзему України в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року "Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" (1021-2009-п) .

Постановою Кабінету Міністрів України № 974 від 17.08.2011 року (974-2011-п) "Про утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів" реорганізовано Управління Держкомзему у місті Харків в Управління Державного агентства земельних ресурсів у місті Харків.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011року № 835 (835-2011-п) "Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами платних адміністративних послуг" визначено, що до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів України функції з ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що державна реєстрація земельних ділянок та державна реєстрація права власності на земельні ділянки у місті Харків здійснюються Управлінням Держкомзему у місті Харків.

Так, Харківським окружним адміністративним судом розглядалась адміністративна справа №2а-14811/11/2070 за позовом ОСОБА_5 до Харківської міської ради, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Харкові, Державного комітету України із земельних ресурсів, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 однією з позовних вимог якої було визнання неправомірною та нечинною державну реєстрацію Управлінням Державного комітету України із земельних ресурсів у місті Харкові права власності громадянки ОСОБА_6 на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.78). Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року залишено без змін.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Щодо законності та обґрунтованості ухвали від 30.01.2013 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із частиною 1 статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, з наведеної правової норми вбачається, що положеннями КАС України (2747-15) встановлений вичерпний перелік підстав для прийняття додаткового рішення.

З матеріалів справи не вбачається наявність вказаних підстав, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви позивача про винесення додаткового рішення.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційні скарги.

Керуючись статтями 160, 197, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України суд, -

Апеляційні скарги ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову від 13 грудня 2012 року та ухвалу від 30 січня 2013 року Окружного адміністративного суду міста Києва - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.