Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Євграфової Є.П., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2015 року,

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернулось до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 06 травня 2014 року по вул. Жовтневої революції в м. Вознесенську Миколаївської області з вини водія автомобіля марки "Opel Corsa", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль марки "Ford Transit Connect", державний номерний знак НОМЕР_2. Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 травня

2014 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, пов'язаних з ДТП, становить 124 083 грн 12 коп. За проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу позивачем сплачено 1 328 грн 40 коп. Розмір страхової виплати, проведеної страхувальником відповідальності винної особи - ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське", становить 49 490 грн. Посилаючись на те, що розмір страхової виплати не покрив шкоду, заподіяну з вини ОСОБА_4, позивач просив стягнути з відповідачки різницю у розмірі 55 241 грн.

Рішенням Вознесенського міськарйонного суду Миколаївської області від 20 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в рахунок відшкодування майнових збитків, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, грошові кошти в розмірі 7 925 грн 98 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2015 року рішення Вознесенського міськарйонного суду Миколаївської області від 20 квітня 2015 року змінено, збільшено розмір стягнутих коштів з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в рахунок відшкодування шкоди з 7 925 грн 98 коп. до 55 241 грн. та судових витрат з 243 грн 60 коп. до 828 грн 61 коп.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2015 року та залишити в силі рішення Вознесенського міськарйонного суду Миколаївської області від 20 квітня 2015 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що витрати на проведення дослідження не відносяться до судових витрат, а розмір відшкодування шкоди, заподіяної позивачу з вини відповідачки має визначатись з урахуванням зношеності пошкодженого автомобіля (53 %) та становить 57 415 грн 98 коп., а тому, отримавши страхове відшкодування в розмірі 49 490 грн, позивач має право на відшкодування ОСОБА_4 різниці, що становить 7 925 грн 98 коп.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та збільшуючи розмір стягнутих з ОСОБА_4 коштів, суд апеляційної інстанції виходив із фактично сплачених коштів за відновлювальний ремонт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06 травня 2014 року сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача марки "Ford Transit Connect", державний номерний знак НОМЕР_2.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 травня 2014 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Миколаївської області від 18 червня 2014 року, ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24 вересня

2013 року № АС/6259079 відповідальність ОСОБА_4 за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" з розміром страхового відшкодування у 50 000 грн.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження транспортного засобу "Ford Transit Connect", державний номерний знак НОМЕР_2, від

04 серпня 2014 року № 581 вартість відновлювального ремонту автомобіля (вартість деталів та робіт), яка визначається з врахування фізичного зносу транспорту, становить 103 402 грн 60 коп., а розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику пошкодженого автомобіля, з урахуванням фізичного зносу автомобіля становить 57 415 грн 98 коп.

Відновлювальний ремонт автомобіля позивача проведено ТОВ "Терра Мотор" у липні 2014 року і його вартість у відповідності до висновку автотоварознавчого дослідження становить 124 083 грн 12 коп., в тому числі 103 402 грн 60 коп. за виконані роботи та 20 680 грн 52 коп. податку на додану вартість (ПДВ).

Фактичні витрати на відновлювання автомобіля витрачені позивачем становлять 198 640 грн 39 коп.

24 жовтня 2014 року ПАТ "Державний ощадний банк України" отримав страхове відшкодування в розмірі 49 490 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України) встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраними у справі доказам, та дійшов правильно висновку про стягнення з ОСОБА_4 в рахунок відшкодування шкоди 55 241 грн.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2015 року, тому що судове рішення законне та обґрунтоване.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_5, відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 04 червня 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.