Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Гвоздика П.О., Іваненко Ю.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Лантратівська сільська рада Троїцького району Луганської області, про визнання права власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Луганської області від 01 липня 2015 року,

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що ним по розписці було придбано у відповідача земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 4,1232 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належала відповідачу на праві власності на підставі рішення Троїцького районного суду Луганської області від 14 серпня 2014 року.

Вважає, що підстави для нотаріального оформлення зазначеного правочину відсутні, а тому просив суд визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку.

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 17 листопада 2014 року позов задоволено.

Ухвалено визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1232 га, яка розташована на території Лантратівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 01 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з відсутності підстав, передбачених ст. 81 ЗК України для визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, а також вірно врахував, що рішенням апеляційного суду Луганської області від 24 червня 2015 року скасовано рішення Троїцького районного суду Луганської області від 14 серпня 2014 року, на підставі якого за відповідачем визнано право власності на земельну ділянку, а тому дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 01 липня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.