Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на Ѕ частину спільного майна за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 червня 2015 року,

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з червня 2005 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 23 січня 2008 року він зареєстрував свою підприємницьку діяльність в якості фізичної особи-підприємця. Господарською діяльністю вони займались разом і 22 липня 2011 року за спільні кошти придбали приміщення цеху по обробці граніту площею 121,6 кв. м, розташоване по АДРЕСА_1. Крім того, вони придбали автомобіль марки "Грет Вол Ховер", державний номерний знак НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року він помер. Спадкоємцями після його смерті є його батьки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не визнають її вимог.

Враховуючи викладене, позивачка просила встановити факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 з червня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначеного вище майна.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з 23 січня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 30 червня 2015 року рішення районного суду в частині задоволення позову скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 з 23 січня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про повне задоволення її позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності факту спільного проживання без реєстрації шлюбу позивачки з померлим ОСОБА_6. При цьому, відмовляючи у визнанні права власності на спірне майно за позивачкою, суд послався на те, що спірне приміщення цеху фактично придбано 31 грудня 2004 року, тобто в період до початку їх спільного проживання, а автомобіль придбано за гроші його батьків для використання в підприємницькій діяльності.

Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, апеляційний суд виходив із того, що позивачка не довела факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_6, а, отже, немає підстав для визнання права власності на частину майна.

Такі висновки судів є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, до яких вірно застосовано норми матеріального права, а наданим сторонами доказам суди дали належну правову оцінку (ст. 212 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилалась на те, що з червня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона проживала із ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди (з урахуванням того, що апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції у частині вимог про встановлення факту спільного проживання без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_6 та відмовив у задоволенні позову в цій частині), на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що позивачка не довела, що з 2005 по 2014 роки проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з померлим ОСОБА_6 та за спільні кошти в цей час придбавали майно, хоча це є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).

Отже, позивачка не довела, що ними була створена сім'я і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Посилання ОСОБА_3 про те, що суди не дали оцінки показанням свідків, акту депутата, довідці міліції про її спільне проживання з ОСОБА_6, безпідставні, так як апеляційний суд оцінив ці докази згідно вимог ст. 212 ЦПК України і встановив, що вони не свідчать про наявність усталених сімейних відносин, притаманних саме подружжю, а ухвалювати рішення на припущеннях заборонено ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Суди також вірно врахували, що спірне майно, приміщення цеху по АДРЕСА_1, придбано покійним ОСОБА_6 до того часу, як позивачка, за її твердженнями, стала проживати однією сім'єю з ним, а автомобіль марки "Грет Вол Ховер", державний номерний знак НОМЕР_1 був придбаний саме для роботи у підприємницькій діяльності.

Ураховуючи викладене та положення ст. 337 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити оскаржуване рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 березня 2015 року (у нескасованій апеляційним судом частині) та рішення апеляційного суду Житомирської області від 30 червня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.