826/1508/13-а Про закриття провадження справи про визнання дій державної виконавчої служби протиправними, скасування постанови про стягнення виконавчого збору - 17.04.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на ухвалу Окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 р. у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 04 березня 2013р. провадження по справі закрито на підставі п.1.ч. 1 ст. 157 КАС України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

При прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, і така підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) місцевим судом господарської юрисдикції, а не окружним адміністративним судом, а тому закрив провадження по справі.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства (ст.1)

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому судам слід ураховувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є боржником у виконавчому провадженні по виконанні наказу №5015/1645/12 від 25.07.2012р. Господарського суду Львівської області про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ТОВ "Виробничо-господарський центр "Піраміда" 42 874 212,01грн. основного боргу та 62 772,50грн. судового збору.

Позивач - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернувся до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби предметом оскарження якого є постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 24.01.2013р., винесена державним виконавцем при виконанні наказу №5015/1645/12 від 25.07.2012р. Господарського суду Львівської області.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010р. (v0003760-10) (із змінами) "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час виконання виконавчих написів нотаріуса (частина п'ята статті 82 Закону України "Про виконавче провадження"). (Пункт 5)

Пунктом 6 вищевказаної постанови ВАСУ роз"яснено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) порядку.

Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника чи стягнення виконавчого збору, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

Тобто, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору є окремим видом виконавчих документів, який не приймається судом, а приймається уповноваженою особою органу державної влади і підлягає окремому виконанню.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Отже, справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору або штрафу, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих по виконанню усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, є справою адміністративної юрисдикції.

Частиною 2 ст. 18 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

За таких обставин поданий позивачем позов, з врахуванням суб"єктного складу сторін та предмету оскарження, підлягає розгляду окружним адміністративним судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилкового закрив провадження у справі, у зв"язку з чим ухвала Окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 204, 205, 212, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2013 р. - скасувати.

Справу за адміністративним позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, направити до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.