Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Коротуна В.М., Маляренка А.В., Попович О.В., Cтупак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 15 червня 2015 року,

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми.

Заочним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за невиконання зобов'язань згідно з угодою від 13 червня 2011 року кошти в сумі 66 400 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 31 березня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2014 року залишено без задоволення.

Не погодившись із заочним рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2014 року, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2014 року було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 15 червня 2015 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 02 грудня 2014 року визнано неподаною та повернуто ОСОБА_2

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційний суд виходив із того, що відповідач у встановлений судом строк не усунув недоліків апеляційної скарги.

Проте погодитись з такими висновками апеляційного суду не можна.

Відповідно до вимог ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 295 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо особа у встановлений строк виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше скарга вважається неподаною та повертається суб'єкту звернення.

З матеріалів справи вбачається, що, усуваючи недоліки апеляційної скарги, ОСОБА_2 у встановлений в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 25 травня 2015 року строк здійснив доплату судового збору в розмірі 210 грн 20 коп. на належні реквізити та надіслав квитанцію на адресу суду із супровідним листом.

Суд апеляційної інстанції, визнаючи неналежним доказом надану квитанцію про сплату судового збору, визнав апеляційну скаргу неподаною та повернув ОСОБА_2

Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів від 21 серпня 2013 року № 417 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій" фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Таким чином, висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 було надано квитанцію, яку не можна вважати належним доказом сплати судового збору, є безпідставним, оскільки фіскальний чек, наданий відповідачем, містить реквізити банку, дату та час здійснення операції, номер чека, призначення платежу та позначення "Фіскальний чек".

Крім того, зарахування судового збору підтверджується відповіддю Укрпошти від 25 червня 2015 року №115 про те, що ОСОБА_2 05 червня 2015 року було оплачено 210 грн 20 коп. за реквізитами: р/р 31218206780006, ЗКПО 38007620, МФО 825014.

Також згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (475/97-ВР) , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 333, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 15 червня 2015 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

ухвала оскарженню не підлягає.