Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Коротуна В.М., Попович О.В.,

Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лезниківський кар'єр", про визнання недійсним акта про надання гірничого відводу, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2015 року,

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, треті особи: ОСОБА_4, ТОВ "Лезниківський кар'єр", про визнання недійсним акта про надання гірничого відводу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2015 року, позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачу для подачі до належного суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 просить скасувати судові ухвали, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, мають виключну підсудність та пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.

Установлено, що у березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним акт про надання гірничого відводу від 28 лютого 2014 року № 2793, виданий Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України ТОВ "Лезниківський кар'єр" для розробки Лезниківського родовища гранітів у Володарсько-Волинському районі Житомирської області у зв'язку з невідповідністю Положенню про порядок надання гірничих відводів, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 59 (59-95-п) .

Гірничий відвід це частина надр, яка віддана організації або підприємству для промислової розробки вміщених в ній корисних копалин, а також для будівництва й експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у включеній (морській) економічній зоні.

Отже, предметом оспорюваного акта є надра які є об'єктом нерухомого майна, а тому справа повинна розглядатися за їх місцезнаходженням.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані ухвали постановлено з додержанням норм процесуального права.

Суди дійшли обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_3 для подачі до належного суду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права при постановленні оскаржуваних ухвал.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 05 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.