Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Коротуна В.М., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2015 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 23 липня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у грудні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до неї з позовом про визнання державних актів на земельні ділянки, які отримані нею та її чоловіком, незаконними. Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 23 грудня 2013 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 05 березня 2015 року, ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні зазначеного позову. Під час розгляду вказаної справи ОСОБА_4 понесені витрати, які документально підтверджені, на загальну суму 1 592 грн 65 коп., з яких: 1500 грн - оплата за проведення судово-будівельної експертизи; 92 грн 65 коп. - проїзд із смт Володарського до Першотравневого району та з смт Володарського до м. Маріуполя. Тому просила стягнути з відповідача на свою користь 1 592 грн 65 коп. на відшкодування збитків, понесені витрати за послуги банку у сумі 4 грн 87 коп. та на оплату судового збору 243 грн 60 коп.

Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено та на її користь із ОСОБА_5 стягнуто 1 592 грн 65 коп. збитків, понесені витрати з оплати послуг банку у сумі 4 грн 87 коп. та витрати із оплати судового збору у сумі 243 грн 60 коп.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 липня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2015 року змінено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 збитки у сумі 1 500 грн, понесені витрати за послуги банку у сумі 4 грн 87 коп., понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 243 грн 60 коп.

Скасовано рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2015 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення витрат на проїзд у розмірі 92 грн 65 коп., у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 500 грн збитків, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, обґрунтовано виходив із наявності правових підстав, передбачених ст. 174 ЦПК України, ст. 22 ЦК України, для стягнення з відповідача на користь позивача в якості збитків понесених останньою витрат із оплати додаткової судово-будівельної експертизи у сумі 1 500 грн, яка призначалася ухвалою Першотравневого районного суду Донецької області від 20 листопада 2014 року, вказана сума підтверджена наданим товарним чеком від 21 листопада 2014 року.

При цьому суд правильно врахував, що під час розгляду вищевказаної справи до ухвалення судом рішення ОСОБА_4 не надала доказів на підтвердження понесених судових витрат, крім того, вона не подавала заяви про розподіл судових витрат, а надала такі докази лише у березні 2015 року разом із цим позовом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії касаційного перегляду справи недопустимо.

Отже, рішення суду першої інстанції у незміненій та нескасованій частині, та рішення суду апеляційної інстанції є справедливими, законними й обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 травня 2015 року у незміненій та нескасованій частині, та рішення апеляційного суду Донецької області від 23 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.