Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Коротуна В.М., Парінової І.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

Позов обґрунтований тим, що 15 липня 2011 року він надав ОСОБА_5 у позику грошові кошти у розмірі 65 000 грн, останній у свою чергу взяв на себе зобов'язання виплатити йому 2 % від суми позики щомісячно та сплатити до 15 березня 2013 року борг у загальній сумі 91 000 грн.

Посилаючись на те, що в установлений строк ОСОБА_5 зазначені грошові кошти не повернув, просив стягнути з нього борг у розмірі 137 728 грн 50 коп., з яких: 91 000 грн - сума основного боргу; 121 184 грн 50 коп. - інфляційні втрати; 34 580 грн - 3 % річних від простроченої суми.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 15 липня 2011 року у розмірі 137 728 грн 50 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2015 року рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 212, 303, 304 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи та встановивши, що договір позики укладений між сторонами 15 липня 2011 року є безгрошовим, написана відповідачем розписка є фактично підтвердженням боргу, який стягнуто з відповідача на користь позивача за рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року, яке виконано відповідачем, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 16 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.