Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року в справі за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах Держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Одесі про визнання недійсним та скасування державного акту на земельну ділянку, витребування майна із чужого незаконного володіння,
в с т а н о в и в :
Заступника прокурора м. Одеси звернувся до суду з позовом в інтересах Держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Одесі про визнання недійсним та скасування державного акту на земельну ділянку, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Просив суд: визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2007 року за реєстровим № 010750501576, серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_2; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з державного реєстру земель; витребувати земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Одеської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що спірна земельна ділянка первинно вибула з комунальної власності територіальної громади м. Одеси на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року, позов задоволено частково.
Скасовано державний акт від 02 жовтня 2007 року серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, виданий Управлінням земельних ресурсів у м. Одесі ОСОБА_2, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010750501576.
В решті позовних вимог відмовлено.
Встановлено порядок виконання рішення суду, відповідно до якою у разі набрання ним законної сили це рішення є підставою для скасування державної реєстрації державного акту серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданого ОСОБА_2, шляхом виключення відомостей з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 22 червня 2015 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи у справі судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з доведеності того, що рішення суду, на підставі якого ОСОБА_3 отримав державний акт та набув права власності на спірну земельну ділянку і в подальшому її відчужив скасовано, а тому державний акт від 02 жовтня 2007 року серії НОМЕР_1 на право власності на спірну земельну ділянку останнього власника - ОСОБА_2, враховуючи вимоги ст. 21, ч. 1 ст. 393 ЦК України, також підлягає скасуванню.
Інші заявлені позовні вимоги суди визнали безпідставними.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи допущено порушення норм процесуального чи матеріального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування судових рішень.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, суддя
у х в а л и в:
ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах Держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2, Управління Державного комітету України із земельних ресурсів в м. Одесі про визнання недійсним та скасування державного акту на земельну ділянку, витребування майна із чужого незаконного володіння відмовити.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В.М. Колодійчук