Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Гвоздика П.О., Горелкіної Н.А., Мартинюка В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист честі і ділової репутації за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2014 року,

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про захист честі і ділової репутації.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Визнано недостовірною інформацію, поширену ОСОБА_5: 1) у скарзі до міністра культури України ОСОБА_6 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_4, директора Самбірської централізованої бібліотечної системи у Львівській області, а саме: "ОСОБА_4 грубо ігнорує депутатські звернення", "порушує чинне законодавство: Конституцію України (254к/96-ВР) , Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) (ст. 13 п.п.1, 2, 3), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) (ст. 49 п.п.7, 8), регламент Самбірської районної ради шостого скликання (ст. 131), Закон України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) (ст. 20)"; 2) у скарзі до директора департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської ОДА ОСОБА_7 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_4, директора Самбірської централізованої бібліотечної системи у Львівській області, а саме: ОСОБА_4 "грубо ігнорує депутатські звернення", "порушує чинне законодавство: Конституцію України (254к/96-ВР) , Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" (93-15) (ст. 13 п.п.1, 2, 3), Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) (ст. 49 п.п.7, 8), регламент Самбірської районної ради шостого скликання (ст. 131), Закон України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) (ст. 20)"; 3) у скарзі начальнику відділу культури Самбірської районної державної адміністрації ОСОБА_8 та голові Самбірської райдержадміністрації ОСОБА_9 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на директора Самбірської централізованої бібліотечної системи, а саме: "ОСОБА_4, директор Самбірської централізованої бібліотечної системи у Львівській області, грубо порушує чинне законодавство, ігноруючи виконання депутатських звернень".

Зобов'язано ОСОБА_5 спростувати зазначену інформацію шляхом подання письмових звернень із спростуванням цієї інформації міністру культури України, директору департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, начальнику відділу культури Самбірської районної державної адміністрації.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення ним норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що поширена відповідачем інформація стосується безпосереднього позивача, є недостовірною і повинна бути спростована відповідно до вимог ЦК України (435-15) .

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Таким чином, касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2014 року слід відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 26 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.