Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 23 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що 20 лютого 2014 pоку між нею та ОСОБА_2 укладений попередній договір, відповідно до умов якого сторони домовились у строк до 20 березня 2014 року укласти угоду про відчуження належної відповідачці земельної ділянки по АДРЕСА_1 за ціною 125 тис. доларів США. При укладенні попереднього договору вона передала відповідачці аванс у розмірі 5 тис. доларів США. Повний розрахунок повинен був здійснений під час укладення основного договору. У зв'язку з недотриманням нотаріального посвідчення, попередній договір є нікчемним в силу вимог ст. 635 ЦК Україні.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь майно, збережене без достатньої правової підстави, a саме - грошові кошти у розмірі 64 850 грн; проценти за користування чужими грошовими коштами - 3 377 грн 52 коп.; інфляційні втрати - 7 782 грн; 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 1 044 грн 70 коп.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року у позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 липня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 64 850 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позов частково, оскільки основний договір купівлі-продажу земельної ділянки між сторонами укладено не було, тому сплачені позивачкою у якості авансу грошові кошти у розмірі 5 тис. доларів підлягають поверненню, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82ц13.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.