Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Старосуда М.І., суддів Юрченко В.П., Чебанова О.О., при секретарі Крамській С.О., за участю представників: позивача - Макіян Г.В., відповідача- Олійникова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 р. у справі № 2а/0570/16095/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції в Донецькій області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003501452 від 06 листопада 2012 року задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 04 листопада 2011 року ТОВ "Гранум" подало до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року та додатки до цього розрахунку, відповідно до якого позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.

Слов'янською ОДПІ у Донецької області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Гранум", за результатами якої складено акт № 4422/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року, яким встановлено порушення позивачем п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

06 листопада 2012 року відповідачем на підставі акта перевірки від 17 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0003501542, яким позивачу за порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 1227,95 грн.

Отже, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, як вважає відповідач, було порушення позивачем п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Як зазначалось раніше, 04 листопада 2011 року позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським підприємством, тому відповідно до п. 209.2. ст. 209 ПКУ сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до статті 209 розділу V Кодексу) який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової Адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року (z0197-11) , що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки.

Отже, для підприємств які обрали оподаткування в порядку ст. 209 ПКУ не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати, оскільки самостійно виявлена сільськогосподарським підприємством недоплата податкового зобов'язання не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.

Крім того, пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Положеннями статті 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. З аналізу наведеної норми вбачається, що податкове правопорушення це діяння яке посягає на важливі для держави суспільні відносини, порушення яких є шкідливим як для держави так і суспільства.

Відповідальність за податкові правопорушення в частині невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності передбачена п. 120.2 ст.120 Податкового кодексу України.

З аналізу пункту 120.2 ст. 120 ПКУ вбачається, що штраф передбачений вказаною нормою може бути накладено у випадку не надіслання уточнюючого розрахунку або не включення виявлених сум до податкової звітності за наступні періоди, а також у разі несплати суми недоплати.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність, самостійно усунуто виявлені помилки, бюджет не зазнав втрат, оскільки самостійно виявлена сільськогосподарським підприємством недоплата податкового зобов'язання не підлягала сплаті до бюджету, тому висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованим.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 р. у справі № 2а/0570/16095/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 р. у справі № 2а/0570/16095/2012 - залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 19.04.2013 року.