Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 14854" на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 14854" про відшкодування майнової та моральної шкоди,

У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 01 січня 2014 року між ним та Товариством з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 14854" (далі - ТДВ "АТП 14854") укладений договір про надання послуг № 30-АГ, метою якого було паркування належного позивачу на праві власності автомобіля марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, та причепа, державний номерний знак НОМЕР_2.

У період з 26 листопада по 24 грудня 2014 року автомобіль позивача знаходився на території ТДВ "АТП 14854" і в цей період з нього були зняті та викрадені два акумулятори загальною вартістю 6 тис. грн.

24 грудня 2014 року позивач подав заяву до Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області стосовно факту викрадення майна, а 12 січня 2015 року звернувся до відповідача з претензією про відшкодування завданих збитків.

Оскільки ТДВ "АТП 14854" у добровільному порядку не відшкодувало завдані збитки, просив стягнути з відповідача 6 тис. грн на відшкодування майнової шкоди та 5 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2015 року у позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду миколаївської області від 21 липня 2015 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 червня 2015 року скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з ТДВ "АТП 14854" на користь ОСОБА_2 6 тис. грн на відшкодування майнової шкоди. У задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТДВ "АТП 14854", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позов частково відповідно до вимог ст. ст. 526, 942, 950 ЦК України, п. п. 1, 8, 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 (115-96-п) . У частині відмови у позові судове рішення не оскаржено.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 14854" у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 14854" про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 липня 2015 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.