Суддя судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Гвоздик П.О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 18 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова, треті особи: ОСОБА_2, Львівська міська рада, Управління охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 липня 2014 року, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 18 листопада 2014 року, яким позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 на посаді заступника головного лікаря по лікувальній роботі Комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова. Стягнуто з Комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова на користь ОСОБА_3 32 533 грн 11 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2014 року по 30 липня 2014 року, а в решті вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Крім того, заявником порушено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.

Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною, клопотання підлягає задоволенню, а касаційний строк - поновленню.

Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що звільнення ОСОБА_3 на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України відбулося з порушенням норм трудового законодавства, оскільки не було погоджено з директором Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 73, 325, 328 ЦПК України,

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Личаківського районного суду м. Львова від 30 липня 2014 року та ухвали апеляційного суду Львівської області від 18 листопада 2014 року.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Комунальної третьої стоматологічної поліклініки м. Львова, треті особи: ОСОБА_2, Львівська міська рада, Управління охорони здоров'я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_2.

Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.