Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з 14 січня 2015 року до настання повноліття.

Рішення у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2015 року в частині визначення розміру аліментів змінено.

Визначено розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 000 грн щомісячно.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 березня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 22 липня 2015 року змінити, визначивши розмір аліментів на утримання сина у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання сина у розмірі 5000 грн, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 є молодою людиною, працездатного віку, має значні доходи від підприємницької діяльності, крім того, дитина має хронічні захворювання.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів та стягуючи аліменти в розмірі 1 000 грн, апеляційний суд, керуючись положеннями ст. ст. 182, 184 СК України, взявши до уваги заперечення відповідача та надані ним докази, зокрема податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 4 квартал 2014 року, з якої вбачається відсутність доходу у відповідача, а також урахувавши відсутність даних про доходи відповідача на час розгляду справи, дійшов висновку про мінливість доходів відповідача та задовольнив позов частково, стягнувши аліменти у твердій грошовій сумі.

Висновки апеляційного суду відповідають встановленим у справі обставинам, таких висновків суд дійшов із дотриманням вимог процесуального та матеріального закону.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.