Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, інформації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, визнання особи винною у розповсюдженні недостовірної інформації,
в с т а н о в и в:
У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, інформації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, визнання особи винною у розповсюдженні недостовірної інформації.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року разом із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеної ухвали.
Клопотання підлягає задоволенню, оскільки причини пропуску строку на касаційне оскарження, вказані заявником, є поважними.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що викладене у скарзі ОСОБА_3 щодо обставин укладання правочину із ОСОБА_2 та щодо його поведінки має характер оціночних суджень, а тому не є предметом судового захисту в порядку ст. 277 ЦК України, а в силу вимог ст. 30 Закону України "Про інформацію" якщо позивач вважає, що оціночні судження або думки принижують його гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, він вправі скористатися наданим законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Такі висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи та ґрунтуються на доказах, яким дана правильна оцінка.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваної судової ухвали убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеної судової ухвали.
Керуючись ст. ст. 325, 328 ЦПК України,
у х в а л и в:
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Запорізької області від 15 липня 2015 року.
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, інформації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, визнання особи винною у розповсюдженні недостовірної інформації.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ В.І. Мартинюк