Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ступак О.В., Мартинюка В.І., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Умань" Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" ("Харвіст-Умань", Дочірнє підприємство "Умань-Агро"), Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" про визнання договору оренди землі недійсним та витребування і повернення земельних ділянок, за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 16 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є власником земельних ділянок загальною площею 7,4942 га, розташованих на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані земельні ділянки знаходяться в користуванні у відповідача відповідно до договору оренди землі № 301, укладеного 10 листопада 2006 року від її імені з Дочірнім підприємством "Ілліч-Агро Умань" Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"). Зазначила, що вказаного договору оренди вона не підписувала і не доручала іншій особі підписувати його, тому просила визнати цей договір оренди землі недійсним, витребувати у відповідача і повернути їй належні на праві власності земельні ділянки.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 16 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди землі від 10 листопада 2006 року № 301, укладений між ОСОБА_4 та ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" ("Харвіст-Умань", Дочірнє підприємство "Умань-Агро"), зареєстрований у Ружинському відділенні Житомирської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 18 січня 2007 року за № 040722100092.

Витребувано від ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" ("Харвіст-Умань", Дочірнє підприємство "Умань-Агро") земельні ділянки: площею 3,3023 га, розташовану на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2006 року серії НОМЕР_1; площею 3,2738 га, розташовану на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2006 року серії НОМЕР_2; площею 0,4592 га, розташовану на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2006 року серії НОМЕР_3; площею 0,4589 га, розташовану на території Княжицької сільської ради Ружинського району Житомирської області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 10 квітня 2006 року серії НОМЕР_4 та повернуто власнику ОСОБА_4

Вирішено питання про судові витрати.

У решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПрСГП "Агрофірма "Світанок" просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Задовольняючи частково указаний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із доведеності й обґрунтованості позовних вимог про визнання недійсним вищевказаного договору оренди землі та повернення зазначених земельних ділянок у власність позивача.

Зокрема, правильним є висновок суду про наявність підстав, передбачених ст. ст. 203, 215 ЦК України, для визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі, оскільки згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 25 грудня 2014 року № 1/1373 договір оренди землі від 10 листопада 2006 року, акт приймання-передачі земельної ділянки, угода про розірвання договору оренди від 10 листопада 2006 року, заява-повідомлення про дострокове припинення договору оренди земельної ділянки з ВАТ "Уманьферммаш" підписані не ОСОБА_4, а іншою особою, що свідчить про відсутність в останньої волевиявлення на вчинення оспорюваного правочину. При цьому суд врахував, що відповідачем не надано доказів на спростування вищевказаного висновку експертизи та які б свідчили про те, що вказаний договір оренди було підписано іншою особою за дорученням позивача.

Разом із тим на спростування доводів співвідповідача ПрСГП "Агрофірма "Світанок" про пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом та застосування позовної давності до вказаних вимог згідно зі ст. 267 ЦК України суд обґрунтовано зазначив, що строк позовної давності позивачем не пропущено, адже ОСОБА_4 не знала та не могла довідатися про існування договору оренди землі без номера від 10 листопада 2006 року, так як цей договір із відповідачем не укладала, а представником співвідповідача ПрСГП "Агрофірма "Світанок" не надано будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про наявність вказаного договору та його умови із 2006 року.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог чинного ЦПК України (1618-15) на стадії касаційного перегляду справи недопустимо.

Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому в силу вимог ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 16 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.