Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мартинюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 7 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю,

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 3 травня 2007 року до дня його смерті, тобто більше 5 років, у квартирі АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 7 липня 2015 року рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2015 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду Херсонської області від 7 липня 2015 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 15 квітня 2015 року.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що попередній шлюб ОСОБА_2 із ОСОБА_6 у період, за який встановлюється факт проживання ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5, фактично не було розірвано, оскільки хоча й існувало рішення Великолепетиського районного народного суду Херсонської області від 8 лютого 1992 року про розірвання шлюбу, однак свідоцтво про розірвання в органах реєстрації актів цивільного стану сторонами отримано не було, як того вимагали КпШС України (2006-07) , який був чинним на чпс ухвалення рішення про розірвання шлюбу та набрання таким рішенням законної сили.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваного судового рішення убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Додані до скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.