Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Мартинюка В.І., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за закон за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Одеської області від 5 березня 2015 року,

У березні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, посилаючись на те, її батько - ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності померлому та оскільки вона є донькою померлого, єдиною спадкоємницею, постійно проживала у квартирі, тому до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась бо вважала, що фактично прийняла спадщину.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 5 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час прийняття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що ОСОБА_4 є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, яка фактично прийняла спадщину.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, обґрунтовано виходив із того, що суд першої інстанції не вирішив питання про склад осіб, які беруть участь у справі, безпідставно залучив до участі у справі у якості відповідача міську раду за наявності спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_5, унаслідок чого розглянув справу з порушенням норм процесуального права. Непред'явлення вимог у вказаній справі до належного відповідача, унеможливлює задоволення позову в апеляційній інстанції, у якій відсутні повноваження на залучення до участі у справі нових осіб, тому висновки апеляційного суду про відмову в позові з цих підстав є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 5 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.