Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; витрати на забезпечення відпочинку та оздоровлення влітку 2014 року в сумі 5767,66 грн; витрати на лікування в розмірі 1314,14 грн; витрати за користування інтернетом в розмірі 225,50 грн; частину витрат за оплату комунальних послуг у розмірі 1602,70 грн; витрати на догляд за обличчям - 30,19 грн; витрати на розваги для дитини - 158,69 грн, а всього 10661,36 грн.

Мотивував тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 квітня 2006 року з ОСОБА_3 на її користь на утримання сина були стягнуті аліменти в розмір 170 грн щомісячно до повноліття дитини. В подальшому, рішенням суду вказані аліменти були збільшені до 385 грн щомісячно. Вважає, що визначений судом розмір таких аліментів не забезпечує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 552,54 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Позивач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В касаційній скарзі заявник просить звільнити її від оплати судового збору, посилаючись на важке матеріальне становище.

Частиною 3 ст. 82 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Дослідивши подані заявником матеріали вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності. Обставини, на які посилається заявник не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивач, в порушення вимог ст. ст. 60, 61 ЦПК України, не надала суду доказів, які б підтверджували фактично понесені нею витрати на лікування дитини. Витрати позивача за користування інтернетом, за сплату комунальних послуг, витрати на догляд за обличчям сина, витрати на розваги для дитини не пов'язані з розвитком здібностей дитини, не викликані особливими обставинами, а тому не є додатковими витратами в розумінні ч.1 ст. 185 СК України, в яких зобов'язаний брати участь відповідач.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи місцевим та апеляційним судами не вбачається.

Керуючись ст. ст. 82, 328 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", -

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 червня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 06 липня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Ухвала оскарженню не підлягає.