Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3

- про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до акціонерного комерційного банку "УкрСиббанк", ОСОБА_3

- про визнання договору іпотеки припиненим,-

У березні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, станом на 18 лютого 2011 року, у розмірі 41823,96 швейцарських франків (347182,60 грн), з яких: 28087,50 швейцарських франків (233155,60 грн) - заборгованість за кредитом; 11293,16 швейцарських франків (93745,03 грн) - заборгованість по процентам; 2383,07 швейцарських франків (19781,97 грн) - пеня, 60,23 швейцарських франків (500 грн) - штрафні санкції.

Мотивував тим, що 03 серпня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 31 500 швейцарських франків. На виконання зобов'язань ПАТ "УкрСиббанк" перерахувало зазначену суму кредитних коштів на поточний рахунок ОСОБА_2 03 серпня 2007 року. На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1. 03 серпня 2007 року на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки. У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 18 лютого 2011 року утворилась заборгованість у розмірі 347 182,60 грн.

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до АКБ "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим, обґрунтовуючи вимоги тим, що ПАТ "УкрСиббанк" не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та не надав їй кредитних коштів, в зв'язку з чим вважає договір іпотеки припиненим.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року, первісний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк", борг за договором про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року, що станом на 04 березня 2015 року становить 65390,54 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 480 441,80 грн, та 10 000 грн - пені. В задоволенні іншої частини вимог первісного позову та в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Позивач за зустрічним позовом, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити, задовольнити первісні позовні вимоги до ОСОБА_3, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Дослідивши подані заявником матеріали вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності. Обставини, на які посилається заявник не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що кредитний договір було укладено у письмовій формі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України. Пунктом 1 договору передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 31 500 швейцарських франків. Банк перерахував на поточний рахунок ОСОБА_2 обумовлену кредитним договором грошову суму.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2012 року та ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2013 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191 КК України встановлено, що ОСОБА_3 злочинним шляхом заволодів коштами ОСОБА_2, які всупереч її інтересам використав на власний розсуд.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2010 року, в позові ОСОБА_2 до АКБ "УкрСиббанк" про визнання неукладеним договору про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року, визнання недійсним договору іпотеки від 03 серпня 2007 року, зняття обтяжень на нерухоме майно та стягнення безпідставно сплачених коштів відмовлено.

Вказаним рішенням було встановлено, що на відкритий в банку на ім'я ОСОБА_2 рахунок, 03 серпня 2007 року було зараховано кредитні кошти в сумі 31 500 швейцарських франків і ОСОБА_2 неодноразово отримувала із каси банку кредитні кошти, а також сплачувала кошти на погашення сум основного боргу та процентів.

Доводи касаційної скарги щодо стягнення на користь банку заборгованості лише з поручителя ОСОБА_3, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до договору поруки, укладеного між банком та ОСОБА_3 від 03 серпня 2007 року, останній несе солідарну відповідальність з ОСОБА_2, по кредитному договору від 03 серпня 2007 року, у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи викладене, суд зробив вірний висновок, що ОСОБА_2 грошові кошти за кредитним договором отримувала та відповідно повинна нести відповідальності перед банком за кредитним договором. За таких обставин, є обґрунтованим первісний позов в частині задоволення вимог щодо солідарного стягнення заборгованості та відсутні підстави для задоволення зустрічних позовних вимог.

Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи місцевим та апеляційним судами не вбачається.

Керуючись ст. 328 ЦПК України, -

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 липня 2015 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором про надання споживчого кредиту, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до акціонерного комерційного банку "УкрСиббанк", ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим.

Ухвала оскарженню не підлягає.