Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Мартинюка В.І., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом відкритого страхового акціонерного товариства "Інгосстрах" до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_4, третя особа - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою відкритого страхового акціонерного товариства "Інгосстрах" на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2015 року,

У квітні 2010 року відкрите страхове акціонерне товариство "Інгосстрах" (далі - ВСАТ "Інгосстрах") звернулося до суду з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_4, третя особа - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання недійсним свідоцтва України № 54327 на знак для товарів та послуг "Інгосстрах" та зобов'язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг про визнання недійсним свідоцтва України № 54327.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що свідоцтво України № 54327 не відповідає умовам надання правової охорони визначених ч. 1 ст. 5, ч. 2, 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", а саме, не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; є схожими настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням, що відоме в Україні і належить іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВСАТ "Інгосстрах" просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з висновком повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 1 грудня 2015 року: на дату подання заявки, на підставі якої було видано свідоцтво України № 54327 на знак для товарів і послуг "Інгосстрах", вказаний знак не був схожим настільки, що його можна сплутати з фірмовим найменуванням ВСАТ "Інгосстрах" відносно послуг 35, 36, 42 класів МКТП; на дату подання заявки, на підставі якої було видано свідоцтво України № 54327 на знак для товарів і послуг "Інгосстрах", вказаний знак не був оманливим або таким, що міг ввести в оману щодо особи позивача.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із відсутності підстав для застосування Державною службою інтелектуальної власності України вимог абз. 4 п.3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" під час прийняття рішення про реєстрацію знака за свідоцтвом України № 54327, оскільки позивач не довів, що його фірмове найменування було відомим на території України станом на дату подання заявки на реєстрацію позначення.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відкритого страхового акціонерного товариства "Інгосстрах" відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.