Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за скаргою публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на постанову державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2015 року,

Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" (далі - ПАТ "Піреус Банк МКБ") звернулося до суду з указаною скаргою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 25 березня 2013 року з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" солідарно стягнуто 2041971, 51 грн заборгованості за кредитним договором від 24 квітня 2008 року та 1 820 грн. судових витрат. На підставі вказаного рішення Залізничним районним судом м. Львова 03 лютого 2014 року видано виконавчий лист, який було передано на виконання у Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Пиць А.А. 13 березня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19 грудня 2014 року вказаним державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження". Заявник вважає, що державний виконавець не перевірив фактичне виконання боржником рішення суду та безпідставно визнав сплаченим борг без урахування ухвали апеляційного суду Львівської області від 28 липня 2014 року про розстрочку боржником залишку заборгованості у розмірі 246 351,24 доларів США згідно графіку.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2015 року, в задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Піреус Банк МКБ", мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані ухвали та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну правову оцінку, обґрунтованого виходив із того, що сума заборгованості у рішенні суду зазначена в гривневому еквіваленті. У мотивувальній частині постанови державним виконавцем вказано, що згідно пред'явлених квитанцій боржником сплачено борг у повному обсязі. Після отримання підтвердження виконання боржником у повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, про що свідчать копії квитанцій про сплату коштів, у державного виконавця були підстави для прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження, а матеріалами справи не підтверджено направлення ухвали про розстрочку заборгованості державному виконавцю.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" відхилити.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 23 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.