Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації", треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 30 квітня 2015 року,

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з вищезазначеним позовом про зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22 грудня 2011 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 в рахунок погашення 34 751,91 дол. США кредитної заборгованості за кредитним договором, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_5 Вказаним рішенням ПАТ КБ "ПриватБанк" надано право на продаж вказаної квартири від свого імені, на підставі іпотечного договору від 14 лютого 2008 року, укладеного між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та третіми особами, з початковою ціною для подальшої реалізації предмета іпотеки в розмірі 140 137 грн 50 коп. Рішенням суду від 03 липня 2013 року третіх осіб виселено з зазначеної квартири. Враховуючи наявність вищезазначених рішень, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до приватного нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу квартири. ПАТ КБ "ПриватБанк" було відмовлено у вчиненні такої дії у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Посилаючись на те, що міськвиконкомом Южноукраїнської міської ради ПАТ КБ "ПриватБанк" було відмовлено у видачі дубліката про право власності на квартиру, що позбавляє його можливості виконати рішення, реалізувавши предмет іпотеки від свого імені, позивач просив зобов'язати Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації" м. Южноукраїнська (далі - КП "БТІ"), виконком Южноукраїнської міської ради видати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру; КП "БТІ" м. Южноукраїнська - технічний паспорт на спірну квартиру; надати право на отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого документа на спірну квартиру.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 30 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Порядок видачі дубліката свідоцтва про право власності був передбачений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) , яке втратило чинність з 01 січня 2013 року.

Із запровадженням з 01 січня 2013 року в Україні системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться, зокрема органами державної реєстрації прав - структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції.

Пунктом 48 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17 жовтня 2013 року № 868 (868-2013-п) передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв'язку з втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування, державний реєстратор органу державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, встановивши, що позивач до реєстраційної служби з заявою про видачу свідоцтва на заміну втраченого не звертався та доказів того, що відповідачі ухиляються від надання правовстановлюючих документів або втрачено свідоцтво про право власності на житло, позивачем не надано, обґрунтовано виходив про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 30 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.