Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

суддів: Завгородньої І.М., Гвоздика П.О., Іваненко Ю.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Брідж", про зобов'язання здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року,

У серпні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ПАТ "КБ "Південкомбанк" здійснити зарахування однорідних грошових вимог позивача в сумі вкладу з процентами за договором банківського вкладу № 2481Д-60Ф від 24 травня 2013 року "Стандарт" в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника - ТОВ "Трейд Брідж" за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 3К-60С від 27 травня 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 24 травня 2013 року між ним та банком укладено договір банківського вкладу № 2481Д-60Ф "Стандарт" на суму 500 000 гривень зі строком повернення - 29 травня 2014 року та з процентною ставкою по вкладу 23,05% річних.

27 травня 2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 та договір застави майнових прав на депозитний вклад № 33-60С, за умовами якого позивач є майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ "Трейд Брідж" згідно з договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 3К-60С від 27 травня 2013 року.

За умовами договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 3К-60С від 27 травня 2013 року ТОВ "Трейд Брідж" зобов'язалося до 26 травня 2014 року повернути кредит в розмірі 475 000 гривень, сплатити відсотки за його користування в розмірі 26,05 % річних та штрафні санкції.

В рахунок забезпечення даного договору позивач передав у заставу відповідачу майнові права на депозитний вклад в розмірі 500 000 гривень, який розміщений в ПАТ "КБ "Південкомбанк" на підставі договору банківського вкладу № 2481Д-60Ф від 24 травня 2013 року.

Положеннями договору застави майнових прав на депозитний вклад передбачено, що відповідач має право, у випадку невиконання ТОВ "Трейд Брідж" своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майнових прав на вклади, шляхом відступлення права вимоги заставодавцем заставодержателю.

При цьому, уступка вимоги здійснюється автоматично, на підставі договору застави майнових прав і не потребує укладення будь-яких угод.

Списання коштів з депозитного рахунку здійснюється заставодержателем на підставі меморіального ордеру.

05 червня 2014 року позивач звернувся до ПАТ "КБ "Південкомбанк" з листом, в якому просив розглянути можливість погашення кредиту за договором про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 3К-60С від 27 травня 2013 року за рахунок банківського вкладу, однак відповіді не отримав, у зв'язку з чим просив суд задовольнити позов.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права тат неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Встановивши, що на час розгляду справи відбувається процедура ліквідації банку і вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.