Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Остапчука Д. О., Касьяна О. П., Савченко В. О.,

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Волинської області від 21 квітня 2015 року,

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, у якому зазначав, що 28 січня 2012 року він надав відповідачу в борг 5 тис. доларів США, а останній зобов'язався повернути вказані кошти до 15 квітня 2012 року. Оскільки в зазначений строк ОСОБА_5 борг не повернув, просив суд стягнути на свою користь з відповідача 69 972 грн 97 коп. боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми та відсотків за ставкою НБУ.

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 17 вересня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 69 972 грн 97 коп. боргу за договором позики. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 21 квітня 2015 року рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 17 вересня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 59 150 грн боргу за договором позики, 979 грн 77 коп. процентів та 3 928 грн 20 коп. - 3 % річних, всього - 64 057 грн 97 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просить скасувати та направити справу на новий розгляд.

Касаційну скаргу ОСОБА_5 необхідно відхилити з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Статтею 335 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_5 не виконав своїх зобов'язань за укладеним письмовим договором позики, тому, враховуючи положення ст. 625 ЦК України з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 підлягає стягненню сума боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої суми та відсотків за ставкою НБУ.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд правильно виходив із того, що оскільки позика була надана в іноземній валюті, а індекс інфляції внаслідок знецінення грошових коштів може бути застосований тільки щодо боргових зобов'язань у гривні, стягнення боргу в іноземній валюті з урахуванням індексу інфляції національної грошової одиниці - гривні не відповідає вимогам закону. Тому з відповідача слід стягнути суму боргу за договором позики та відсотки за користування позикою з урахуванням 3 % річних від простроченої суми.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 332, ст. 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.