Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Луспеника Д.Д., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Вінницької області до ОСОБА_4, третя особа - відділ Держземагентства у м. Ладижині Вінницької області, про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування запису про реєстрацію державного акту в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди та повернення земельної ділянки за касаційною скаргою відділу Держземагентства у м. Ладижині Вінницької області на заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року,

У вересні 2013 року заступник прокурора Вінницької області звернувся до суду з указаним позовом в інтересах держави в особі Ладижинської міської ради Вінницької області, 27 грудня 2012 року ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану у м. Ладижині Вінницької області. Зазначав, що вказаний акт видано на підставі рішення Ладижинської міської ради Вінницької області від 4 липня 2008 року № 891, яке не пов'язане з видачею державного акта, а ухвалено з питань затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж м. Ладижина Вінницької області. Згідно протоколу 24 сесії 5 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області від 4 липня 2008 року № 24 на вказаній сесії розглядалось 5 питань щодо надання земельних ділянок у власність та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки. За результатами розгляду вказаного питання міською радою прийнято рішення № 892 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки працівникам соціальної сфери", яке не пов'язано з видачею державного акта відповідачці. Також у цьому рішенні відсутні відомості про площу землі, громадян, яким слід видати державні акти, не зазначено про існування певних додатків до нього. Крім того, спірну земельну ділянку у порушення вимог ст. ст. 58- 61 ЗК України передано відповідачці за рахунок земель водного фонду - прибережної захисної смуги річки Південний Буг.

Ураховуючи наведене, позивач просив визнати державний акт на право власності на земельну ділянку від 27 грудня 2012 року недійсним; скасувати запис про реєстрацію вказаного акту в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди; зобов'язати ОСОБА_4 повернути вказану земельну ділянку у розпорядження Ладижинської міської ради Вінницької області.

Заочним рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 лютого 2015 року позов заступника прокурора Вінницької області задоволено. Визнано недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку у м. Ладижин Вінницької області, площею 0,1010 га.

Скасовано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис про реєстрацію виданого ОСОБА_4 державного акта на право власності на вказану земельну ділянку.

Зобов'язано ОСОБА_4 повернути вказану земельну ділянку Ладижинській міській раді Вінницької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування запису про реєстрацію державного акту в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги відмовлено. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі відділ Держземагенства у м. Ладижині Вінницької області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов (апеляційний суд відмовив у вимозі про скасування запису про реєстрацію державного акту на право приватної власності на землю в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди) суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що міська рада не приймала рішення про затвердження проекту землеустрою щодо ОСОБА_4, у зв'язку з чим державний акт про право власності на землю від 27 грудня 2012 року є недійсним.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 листопада 2014 року № 6-179 цс 14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відділу Держземагентства у м. Ладижині Вінницької області відхилити.

Заочне рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 лютого 2015 року в нескасованій при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.