Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду дніпропетровської області від 02 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому зазначала, що з 21 жовтня 2011 року вона та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі. З 12 жовтня 2013 року вони однією сім'єю не проживають, спільне господарство не ведуть, у провадженні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться позов про розірвання шлюбу. Їх неповнолітня дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з позивачкою, перебуває на її утриманні.

Оскільки згоди про поділ майна між нею та відповідачем не досягнуто, просила поділити спільне майно подружжя, що придбано за час шлюбу: поділити автомобіль марки "Мерседес Бенц" "ВІТО", 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який є спільною сумісною власністю, наступним чином: виділити у власність відповідачу зазначений автомобіль, вартістю 168 061 грн 08 коп., стягнувши з відповідача на її користь грошову компенсацію частки вартості автомобіля у розмірі 84 030 грн 54 коп.

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому зазначав, що спільних коштів у період шлюбу з 21 жовтня 2011 року по жовтень 2013 року вони з дружиною не мали, тому він погодився на допомогу свого батька - ОСОБА_5 надати йому кошти на придбання автомобіля з метою заробітку на утримання сім'ї. Тобто вказаний автомобіль був придбаний відповідачем за взяті в борг у його батька кошти. Його мати - ОСОБА_6 за власні кошти придбала телевізор плоскопанельний ТВ 37-42 Філіпс 42, і він є її власністю, вона надала цей телевізор ОСОБА_2 у користування, а отже він не є спільною власністю подружжя.

ОСОБА_2 просив поділити майно, що є спільною сумісною власністю, виділивши йому автомобіль марки "Мерседес Бенц" "ВІТО", державний номер НОМЕР_1, 2004 року випуску, вартістю 32 510 грн; визнати за ним право власності на вказане майно; стягнути з нього на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності у розмірі 16 255 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 березня

2015 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поділено між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 спільне майно подружжя, що придбано у період шлюбу. Поділено автомобіль марки "Мерседес Бенц" "ВІТО", 2004 року випуску, колір жовтий, державний номерний знак НОМЕР_1 наступним чином: виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль марки "Мерседес Бенц" "ВІТО", 2004 року випуску, колір жовтий, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 168 061 грн 08 коп. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості його частки автомобіля марки "Мерседес Бенц" "ВІТО", 2004 року випуску, колір жовтий, державний номерний знак НОМЕР_1, яка складає

Ѕ частини автомобіля, у розмірі 84 030 грн 54 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У іншій частині зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ОСОБА_2 просить поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Оскільки доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження заслуговують на увагу, то цей строк підлягає поновленню.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.

Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.

Суди обґрунтовано задовольнили позов ОСОБА_3 та частково зустрічний позов ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. ст. 60, 70, 71 СК України з урахуванням роз'яснень, викладених у п. п. 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) .

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів вони не впливають та їх не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

Заяву ОСОБА_2 задовольнити. Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року та ухвали апеляційного суду дніпропетровської області від 02 березня 2015 року.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.