Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Черненко В.А., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Сумської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Сумської області від 2 квітня 2015 року,

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача 10 тис. грн як витрати, які були ним понесені на правову допомогу в кримінальній справі у суді касаційної інстанції. Свої вимоги обґрунтовував тим, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28 січня 2014 року, його було визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України, та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2014 року, на його користь з Державної казначейської служби України було стягнуто 39 тис. грн, сплачених ним у зв'язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі. У зв'язку з оскарженням прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в касаційному порядку вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2013 року він був вимушений укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом. У зв'язку з чим ним були понесені витрати в суді касаційної інстанції в сумі 10 тис. грн. Просив позов задовольнити.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку, які обліковуються у Державному казначействі України, на користь ОСОБА_3 10 тис. грн на відшкодування витрат, понесених за правову допомогу у кримінальній справі.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 2 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведені матеріалами справи. Відшкодування шкоди необхідно проводити у порядку, визначеному Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення міськрайонного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що відсутні підстави, передбачені ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", для відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу, понесених ним поза межами дії Угоди про надання правової допомоги, укладеної 8 травня 201З року, за якою захисник здійснював захист та представництво інтересів позивача на усіх стадіях кримінального провадження. Виходячи з принципу розумності та справедливості, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 39 тис. грн, які вже стягнуті на користь ОСОБА_3, є достатньою компенсацією цих витрат за рахунок коштів Державного бюджету України.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судами установлено, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 28 січня 2014 року, у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 425 КК України, ОСОБА_3 визнано невинуватим та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Для забезпечення права обвинуваченого на захист та надання йому правової допомоги між ОСОБА_3 та адвокатом Собиною П.М. 08 травня 2013 року була укладена Угода про надання правової допомоги.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 24 липня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 листопада 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку 39 тис. грн на користь ОСОБА_3, сплачених останнім у зв'язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі.

Сумським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подано касаційну скаргу на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 28 січня 2014 року.

20 червня 2014 року між ОСОБА_3 та адвокатом Собиною П.М. було укладено додаток до угоди, в якому зазначено про те, що вартість роботи адвоката на стадії касаційного оскарження вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області становить 10 тис. грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада 2014 року касаційну скаргу Сумського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері відхилено, вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 28 січня 2014 року залишено без змін.

Як вбачається з квитанції до прибуткового ордера адвокатом Собиною П.М. 6 січня 2015 року прийнято від ОСОБА_3 на підставі угоди від 8 травня 2013 року 10 тис. грн.

За змістом ст. ст. 84, 88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до судових витрат, серед інших, належать і витрати на правову допомогу.

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" громадянину підлягають поверненню суми, сплачені ним у зв'язку з наданням правової допомоги.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову та вважаючи, що понесені ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , вже були стягнуті рішенням суду, не звернув уваги на той факт, що додаткова угода про надання правової допомоги була укладена після оскарження вироку та ухвали суду прокурором у касаційному порядку. Таким чином, рішення про відшкодування шкоди стосувалося компенсації витрат на правову допомогу, понесених у судах першої та апеляційної інстанцій. Витрати, понесені у суді касаційної інстанції, зазначеним рішенням суду обумовлені не були. Крім того, висновок суду про те, що відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 30 тис. грн, які вже стягнуті позивачу, є достатньою компенсацією цих витрат за рахунок коштів Державного бюджету України, є помилковим, оскільки не підтверджений відповідними доказами та зроблений на припущеннях, без зазначення мотивів.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 339 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 2 квітня 2015 року скасувати, рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 лютого 2015 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.