Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Дьоміна О.О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів,

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення коштів.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 невикористаний авансовий платіж з урахуванням інфляції у розмірі 48 317,23 грн, штраф за порушення строків виконання робіт за договором - 2 716,85 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів відмовлено.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись із рішення апеляційного суду міста Києва, ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Святошинського районного суду міста Києва від 17 березня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Крім цього, ОСОБА_2 звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи те, що підстави пропущення строку на касаційне оскарження судового рішення є поважними, клопотання ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а процесуальний строк - поновленню.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалюючи нове, про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів, обґрунтовано виходив із того, що враховуючи те, що сторони перебували у договірних відносинах, а грошові кошти у сумі 45 000,00 грн були отримані особою-підприємцем ОСОБА_4 в якості авансу за договором та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству, з урахуванням відсутності доказів визнання укладеного договору недійсним або його розірвання, то немає підстав для застосування судом першої інстанції до правовідносин сторін частини першої статті 1212 ЦК України.

Суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).

Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Зі змісту рішення апеляційного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року і доданих матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваного судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України,

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення апеляційного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду міста Києва від 29 квітня 2015 року.

Копію цієї ухвали та додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.