Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 квітня 2015 року,

У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що є власником житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. 20 жовтня 2014 року у результаті артилерійського обстрілу виникла пожежа, унаслідок якої його будинок згорів. Відповідно до акту виконавчих органів Київської районної у м. Донецьку ради будинок повністю згорів та орієнтовний розмір шкоди складає 3 млн. грн.

Відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (638-15) у м. Донецьку проводиться антитерористична операція, яку здійснюють відповідачі: Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України. Оскільки держава є відповідальною за шкоду, завдану майну внаслідок вибуху військових боєприпасів у мирний час, та шкоду, завдану внаслідок терористичного акту, позивач просив стягнути з відповідачів 3 млн. грн майнової шкоди, а також 197 316 грн моральної шкоди за наведені вище неправомірні дії відповідачів.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 8 квітня 2015 року, позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачеві, роз'яснено йому право звернення до суду за місцезнаходженням майна, щодо якого виник спір.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Повертаючи ОСОБА_3 позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір виник з приводу нерухомого майна і в силу положень процесуального закону про виключну підсудність позов має бути пред'явлений за місцем його знаходження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та нормам процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або його основної частини.

Судом встановлено, що предметом та підставою позову є жилий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1, який, на думку позивача, знищений з вини відповідачів, чим йому завдана майнова та моральна шкода.

У пп. 41, 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" (v0003740-13) судам роз'яснено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (ст. 114 ЦПК України), є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Встановивши, що спір виник з приводу завдання шкоди нерухомому майну позивача, яке не знаходиться на території Солом'янського району м. Києва, суди правильно відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України повернули позовну заяву позивачеві для подачі до належного суду.

Посилання касаційної скарги на те, що на пред'явлений позов поширюється правила загальної територіальної підсудності (ч. 2 ст. 109, чч. 6 та 14 ст. 110, ч. 1 ст. 113 ЦПК України), є безпідставними, так як позивач має право на вибір між кількома судами у випадках, передбачених законом, але за винятком правила про виключну підсудність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 8 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.