Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_5, треті особи: орган опіки і піклування в особі Служби у справах дітей Коломийської районної державної адміністрації, прокурор Коломийської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області та Гвіздецька селищна рада Коломийського району Івано-Франківської області, про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2015 року,

У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 15 липня 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_6 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого банку в іпотеку передано нерухоме майно, а саме - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07 грудня 2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 370 118 грн. звернуто стягнення на вказане домоволодіння, а 07 грудня 2012 року рішенням суду виселено зареєстрованих там ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_8 (ОСОБА_5). При виконанні рішень суду встановлено, що в будинку проживає неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого банк просив виселити, оскільки його проживання у спірному будинку створює перешкоди у реалізації рішення про звернення стягнення на іпотечне майно.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-франківської області від 05 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Виселено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з будинку АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну правову оцінку, правильно виходив з того, що на момент укладення договору іпотеки в спірному домоволодінні, що є предметом іпотеки, ОСОБА_4 зареєстрований не був, його мати ОСОБА_5 судовим рішенням виселена з даного житлового приміщення та не має ні права власності, ні права користування цим житлом, а подальше проживання відповідача без будь-яких правових підстав у будинку перешкоджає виконанню судових рішень про звернення стягнення в рахунок погашення кредитної заборгованості. Виселення ОСОБА_4 не порушує норм ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства", оскільки законні підстави для використання спірного будинку в нього відсутні.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.