Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 3 листопада 2014 року,

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (далі - ТОВ "СТК") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення.

Позовні вимоги мотивувало тим, що товариство надає послуги теплопостачання у квартиру АДРЕСА_1 у м. Івано-Франківську, у якій проживає відповідач ОСОБА_3 й яка є споживачем даних послуг, проте у повному обсязі їх не оплачує у зв'язку з чим у неї перед енергопостачальною компанією виникла заборгованість у розмірі 4 142 грн 67 коп.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2014 року позов ТОВ "СТК" задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ "СТК" заборгованість за послуги з централізованого опалення за період із 1 серпня 2012 року до 1 червня 2016 року в розмірі 1 843 грн 82 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 3 листопада 2014 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 жовтня 2014 року змінено, збільшено розмір стягуваної з відповідача на користь ТОВ "СТК" заборгованості до 4 142 грн 67 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 3 листопада 2014 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити у справі нове рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 із жовтня 2011 року самовільно відключилась від системи централізованого опалення та гарячого водопостачання, а її заборгованість за період з 1 серпня 2012 року до 1 червня 2014 року становить 4 142 грн 67 коп.

При цьому суд врахував, що протягом всього періоду нарахування заборгованості у квартирі відповідача були демонтовані прилади опалення, а тому позов слід задовольнити в частині сплати нарахованої абонентської плати за вищевказаний період у розмірі 1 843 грн 82 коп., оскільки щодо іншої нарахованої позивачем суми - 2 298 грн 85 коп., розрахованої за опалювальний період, виходячи з площі, яка опалюється, надання послуг не підтверджено.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач відключилась від централізованої мережі теплопостачання самовільно, з порушенням встановленого порядку, а тому не звільняється від сплати заборгованості, що утворилась.

Стягуючи з ОСОБА_3 заборгованість за період з 1 серпня 2012 року до 1 червня 2014 року у розмірі 4 142 грн 67 коп., врахувавши те, що для населення застосовується двоставковий тариф на опалення (п. 39 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" (869-2011-п) ), апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем надавались послуги з централізованого опалення на весь будинок, а не конкретно абоненту ОСОБА_3 і відмова суду першої інстанції в стягненні з неї на користь позивача умовно-змінної частини нарахування є законодавчо необґрунтованою, оскільки на кожного абонента плата нараховується згідно зі встановленим тарифом, який хоч і складається з двох компонентів, однак це має умовний характер, тому що доставка послуг відбувається до будинку. Те, що ОСОБА_3 самовільно від'єдналась від централізованої системи (зняла батареї та ізолювала стояк) не значить, що теплова енергія не поставлялась на будинок, у якому вона проживає, з розрахунком на те, що вона також буде отримувати такі послуги.

Судом установлено, що ТОВ "СТК", як виконавець послуг із централізованого опалення та підігріву води для населення, з квітня 2012 року проводить господарську діяльність у сфері теплопостачання, постачання гарячої води та експлуатує котельню з прилеглими до неї тепловими мережами, розташовану по вул. Індустріальній у м. Івано-Франківську.

Відповідач ОСОБА_3 проживає у квартирі АДРЕСА_1, вказаний будинок обслуговує саме ТОВ "СТК" і надає послуги з централізованого опалення та підігріву води для всіх квартир у будинку.

Через неналежну оплату наданих послуг, у ОСОБА_3 виникла заборгованість, яка була стягнута судовим наказом, виданим Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 24 лютого 2014 року. Зазначений судовий наказ був скасований ухвалою Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області від 24 березня 2014 року, у зв'язку з чим ТОВ "СТК" звернулося до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 зазначала про те, що не отримує надані позивачем послуги, а відтак - не повинна їх оплачувати, оскільки її квартиру відключено від мережі центрального теплопостачання.

Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних умов і правил експлуатації будинку.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у

строки, встановлені договором або законом.

Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) .

Зазначеним Порядком встановлено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання повинен відповідати вимогам чинних нормативних документів. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Для виконання робіт з підготовки внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП до опалювального сезону після відключення приміщення від мереж його власник, наймач (орендар) зобов'язаний надавати представнику виконавця послуг з ЦО і ГВП можливість доступу до транзитних трубопроводів відповідно до порядку їх технічного огляду, установленого Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76 (z0927-05) .

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , споживачі можуть відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджено центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктами 25, 26 вказаних Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентується Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (z1478-05) (далі - Порядок), і здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" (2633-15) схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії (далі - Комісія) для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

Таким чином, єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною Комісією, а при відсутності зазначеного акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного по суті висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_3 відключилася від централізованої мережі теплопостачання самовільно, з порушенням встановленого Порядку, а тому не звільняється від сплати заборгованості, що утворилася, розрахунок якої судом належним чином перевірено.

Такі висновки суду є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Згідно зі ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені у касаційній скарзі доводи на увагу не заслуговують і висновків суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності й обґрунтованості та підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 3 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.