Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду Харківської області від 05 листопада 2014 року,

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 03 травня 2007 року, ОСОБА_2 отримала кредитні кошти у розмірі 8 500 доларів США. На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, товариство з обмеженою відповідальністю "УПБ" (далі - ТОВ "УПБ"), правонаступником якого є позивач, 30 червня 2010 року уклав із ОСОБА_3 договір поруки. У результаті неналежного виконання умов кредитного договору та договору поруки за боржником та його поручителем утворилася заборгованість, яку вони, незважаючи на вимоги, не погасили. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 2 572,62 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 30 567 грн. 66 коп.

Рішенням Великобурлуцького районного суду Харківської області від 23 вересня 2014 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 567 грн. 66 коп. В іншій частині позову відмовлено. Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов у частині вимог до позичальника ОСОБА_2 та відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог до ОСОБА_3, апеляційний суд на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що позичальник неналежно виконував умови кредитного договору, допустив заборгованість, тому 10 квітня 2008 року приватний нотаріус звернув стягнення на предмет іпотеки. Проте, заборгованість була сплачена лише 01 квітня 2009 року. Оскільки зобов'язання належним чином не було виконано (ст. 599 ЦК України), кредитор нарахував суми, передбачені законом та умовами договору. Враховуючи при цьому те, що 18 грудня 2007 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту, чим замінив строк виконання основного зобов'язання (п. 6.2. кредитного договору), то, пред'явивши позов до поручителя у серпні 2014 році банк пропустив строк, встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-170цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 05 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.